Після відвідин оглядового майданчику на башті Археологічного музею, я зрозумів, що хоч і не хочеться втрачати дорогоцінного часу, але поїсти вже явно пора, оскільки останній раз це було десь о 6-тій ранку в Варшаві. Розпочав пошуки місця, де то заправитися енною кількістю калорій.
Різноманітні ресторації на Длугій, ще по проходу раніше успішно відлякали своїми цінниками і покращили роботу мозку, який пригадав про прочитане колись про млєчні кухні, мол і дешево, і наїстися можна (на наступний день така знайшлася і на Длугій, неочікувано).
Отже, почав шукати їх, найшов якусь – дійсно, можна взяти звичайної картоплі, котлет і.т.п. без всяких витребеньок та за адекватну для мене ціну.
І ніби швидко поїв, проте коли вийшов на вулицю – настала вже ніч. Ну що ж, я завжди стверджую, що цікаві міста варто дивитися в різні пори доби, і в кожну вони виглядатимуть інакше – нічого страшного, йду досліджувати Гданськ далі…
Виявляється, що я біля Жураву все ж таки побував, принаймні біля внутрішньоміської сторони.

З цієї сторони в них важко впізнати один із символів міста – будівлю, яка одночасно виконувала роль і воріт, і портового крану. Сучасного вигляду набула в 1442-1444 роках і кран цієї брам міг піднімати вантажі на висоту до 27 метрів.
Теж вже ввечері добрався нарешті до Маріацького костелу, власне він на другому плані, а на першому – Королівська каплиця, споруджена 1678-1681 роках

також можна помітити 3-х левів, це частина фонтану під назвою Фонтан Чотирьох кварталів. Кожен лев дивиться в сторону одного з кварталів старого поділу міста.
Що ще побачив під покровом ночі і в світлі ламп далі під cut-ом…
( Далі… )
Різноманітні ресторації на Длугій, ще по проходу раніше успішно відлякали своїми цінниками і покращили роботу мозку, який пригадав про прочитане колись про млєчні кухні, мол і дешево, і наїстися можна (на наступний день така знайшлася і на Длугій, неочікувано).
Отже, почав шукати їх, найшов якусь – дійсно, можна взяти звичайної картоплі, котлет і.т.п. без всяких витребеньок та за адекватну для мене ціну.
І ніби швидко поїв, проте коли вийшов на вулицю – настала вже ніч. Ну що ж, я завжди стверджую, що цікаві міста варто дивитися в різні пори доби, і в кожну вони виглядатимуть інакше – нічого страшного, йду досліджувати Гданськ далі…
Виявляється, що я біля Жураву все ж таки побував, принаймні біля внутрішньоміської сторони.

З цієї сторони в них важко впізнати один із символів міста – будівлю, яка одночасно виконувала роль і воріт, і портового крану. Сучасного вигляду набула в 1442-1444 роках і кран цієї брам міг піднімати вантажі на висоту до 27 метрів.
Теж вже ввечері добрався нарешті до Маріацького костелу, власне він на другому плані, а на першому – Королівська каплиця, споруджена 1678-1681 роках

також можна помітити 3-х левів, це частина фонтану під назвою Фонтан Чотирьох кварталів. Кожен лев дивиться в сторону одного з кварталів старого поділу міста.
Що ще побачив під покровом ночі і в світлі ламп далі під cut-ом…
( Далі… )