Колись, давним-давно, ще до карантину та до початку активної популяризації місцевого туризму мені трапилася фотографія неймовірного водопаду з підписом, що це Хмельницька область. Я здивувався, звідки в нашій області може таке взятися, де таке може взятися. Інтернет на той час вже був і я почав активно шукати, знайшов де, побачив, що там ще й палац цікавий є, зробив собі примітку в планах колись побувати.
Але воно було як завжди – все що відносно близько ігнорується до останнього. Проте минулорічний карантин дав змогу і привід відвідати декілька раніше ігнорованих мною місцевих цікавостей. Так я в кінці-кінців попав в Маліївці.
Трохи напружувала дорога туди і вона змінювалася в гіршу сторону по мірі віддалення від траси на Кам’янець-Подільський – спочатку новий асфальт, згодом гірший асфальт, а вже на під’їзді краще переміститися на вкатане грунтове узбіччя.
В самому селищі воно виглядає десь так.

Туристична інфраструктура розвивається і до водопаду вже є вказівник, бродити не прийшлося ).

Прошарені туристи або місцеві під’їжають на авто значно ближче, в принципі далі йде звичайна сільська вуличка, проте я не ризикнув і лишив авто на цьому перехресті поруч з вказівником.
Зазвичай дописи про Маліївці обмежуються палацом та водопадом, я ж полюбляю забиратися в всякі сусідні хащі, які, якщо комусь цікаво, разом з дорогою до водоспаду та водоспадом покажу далі під cut-ом…
( Далі… )
Але воно було як завжди – все що відносно близько ігнорується до останнього. Проте минулорічний карантин дав змогу і привід відвідати декілька раніше ігнорованих мною місцевих цікавостей. Так я в кінці-кінців попав в Маліївці.
Трохи напружувала дорога туди і вона змінювалася в гіршу сторону по мірі віддалення від траси на Кам’янець-Подільський – спочатку новий асфальт, згодом гірший асфальт, а вже на під’їзді краще переміститися на вкатане грунтове узбіччя.
В самому селищі воно виглядає десь так.

Туристична інфраструктура розвивається і до водопаду вже є вказівник, бродити не прийшлося ).

Прошарені туристи або місцеві під’їжають на авто значно ближче, в принципі далі йде звичайна сільська вуличка, проте я не ризикнув і лишив авто на цьому перехресті поруч з вказівником.
Зазвичай дописи про Маліївці обмежуються палацом та водопадом, я ж полюбляю забиратися в всякі сусідні хащі, які, якщо комусь цікаво, разом з дорогою до водоспаду та водоспадом покажу далі під cut-ом…
( Далі… )