![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikПісля завершення огляду Ватикану та собору Св. Петра ми нарешті попали на вулиці власне Риму. Скажу чесно, якби я зараз самостійно прокладав собі маршрут по них, то за той же час побачив значно більше всякого цікавого, але тоді рулили нашим походом не ми, той вже як каже класик, що маємо, то маємо. Крім того ще відмічу, що ці фотографії варто, мабуть, розглядати як архівні, бо пройшло досить часу з відвідування і багато чого могло змінитися...
З площі Св. Петра ми потрапили на вулицю Примирення (віа делла Кончилиаціоне). Від середньовіччя і древнього Риму на ній лишилося мало що, оскільки вона стала результатом перебудови Риму розпочатої Муссоліні в 1936 і для конкретно цієї вулиці закінченій в 1950.
Мені пригадується, нам розповідали, що Муссоліні здалося несерйозним, що до центрального собору вела вузька вулиця і було вирішено її розширити. З вцілілого-середньовічного можна відмітити церкву Санта Марія ін Траспонтіна, яка традиційно до наших відвідин вдяглася в будівельні риштування...
Ще вулиці нижче під cut-ом
Я от досі не розумію, чому не прокласти було маршрут по цій вулиці в напрямку замка Святого Ангела, а потім через ті круті мости з скульптурами, натомість ми звернули праворуч
мої улюблені стіни завиті зеленню...
Пройшли мимо церкви Святого Духа ді Сассія (Santo Spirito di Sassia)
щоправда видніється тільки її стіна та дзвіниця
Там же видніються ворота Порта Санто-Спіріто вдалині, ми через них пройшли
І опинилися на набережній Тибру.
Ок, погоджуся, з цього моста вид на замок і міст Віктора Еммануїла ІІ шикарний
Але від того, що пройтися по ньому і побувати хоча б поруч з замком було б цікавіше — не відмовлюся.
Перейшли через річку, будинки на іншому березі
загалом вони кругом, якщо це житлові, то приблизно такі самі...
Костел Сан Джованні деї Фіорентіні
Таку назву отримав із-за того, що був збудований для потреб громади флорентійців в Римі.
Скористалися громадським транспортом, телепортувалися ним десь на кілометр відстані. От не перестаю захоплюватися міськими системами в Європі — купуєш один квиток і можеш скористатися ним для чого завгодно... А ще можливість денних, годинних, кількаденних безліміток... Ех....
Так от, телепортувалися ним на площу Торре Арджентіна, з якої видно костел Іль-Джезу — соборну церкву ордену єзуїтів.
Збудована в 1568-1584 і була прийнята як зразок для будівництва інших єзуїтських храмів. Зокрема я пригадую, нам говорили, і потім це підтвердила вікі, що вона стала основою для проекту храму єзуїтів у Львові.
Ще на цій же площі, як каже гугльмапс, є якісь давньоримські руїни, проте нам їх теж або не показали чомусь, або я це не запам’ятав, що навряд...
А звідти, по віа Ротонда до Пантеону.
На шляху зустрілися костели Санта-К’яра
та Сант Евстахіо
А далі був Пантеон
Він надзвичайно мене вразив, хоча, на жаль, я зробив в ньому небагато фотографій, але присвячу йому колись окремий пост, це виняткова споруда...
А перед Пантеоном на фонтані стоїть черговий єгипетський обеліск
Який був знову ж захомячений в Рим ще імператорами, ймовірно Доміціаном, згодом загублений, згодом відкопаний і в 1711 році встановлений на цьому місці.
Залишки храму Божественного Адріана на площі П’єтра
В які в XVII ст. Вбудували митницю, в 1878 році перебудували та розмістили біржу та торгово-промислову палату, яка там, якщо не помиляюся, є і сьогодні
єдине, от я не пригадую точно щодо цих слідів на колонах — їхнє походження — чи то виробниче, чи то намагалися знести, проте нічого не вийшло і в результат тільки лишилися сліди від ланцюгів якими обтягували колони для знесення, в інтернеті щось інформації відносно цього знайти не вдалося...
Наступний мікс давнього Риму та середньовіччя — колона Марка Аврелія
побудована в 176-180 р. і встановленою статуєю апостола Павла на вершині в 1589р.
Вся колона зверху донизу прикрашена рельєфом
підозрюю, що мова там йде про ратні подвиги Марка Аврелія...
Колона знаходиться на площі Колонна, яка оточена палацами — Палаццо Ведекінд
з редакцією газети Il Tempo
Палаццо Кіджі — де знаходиться резиденція прем’єр-міністра
І звичайно, як же без торгових центрів :) — Галерея Альберто Сорди 1922 року
Не знаю як тоді, але на сьогодні мною фасад цього ТЦ сприйнявся доволі органічно серед навколишніх споруд.
Він же в середині
Далі наш шлях лежав до знаменитого фонтану де Треві.
Трапилася така цікава церква Святої Марії в Треві, класичний фасад надбудований зверху житловими , на вигляд, приміщеннями
ймовірно то частина монастиря.
А сам фонтан я не покажу. Ось. Традиційно для наших поїздок за кордон він весь був в будівельних риштування і дивитися толком там не було на що.
Тому йдемо далі і дивимося на звичайні вулички та будинки Риму
Та виходимо до Папського Григоріанського університету
Папський Біблійний інститут виглядав трохи замученим, цікаво, який він зараз, поремонтували вже?
Палаццо Колонна, комплекс належить роду Колонна вже протягом більше ніж 20-ти поколінь...
Подивився фотографії в мережі — виглядає в середині шикарно, не гірше від королівських...
І знов бокові вулички...
Площа Венеції, що отримала свою назву завдяки Палаццо Венеція
Сама будівля в свій час виступала в якості місця знаходження посольства Венеціанської республіки, а джерелом будівельних матеріалів, частково, виступав Колізей, до якого звідси вже зовсім близько...
А закінчу цю частину на помпезному та величному комплексі Вітторіано — в пам’ять першому королю об’єднаної Італії Віктору Еммануїлу ІІ
Комплекс будувався з 1885 року, урочисто був відкритий в 1911, а окремі роботи проводилися до 1935-го.
На цьому зараз завершу, сподіваюся колись по вулицях закінчу і
Далі буде...
З площі Св. Петра ми потрапили на вулицю Примирення (віа делла Кончилиаціоне). Від середньовіччя і древнього Риму на ній лишилося мало що, оскільки вона стала результатом перебудови Риму розпочатої Муссоліні в 1936 і для конкретно цієї вулиці закінченій в 1950.
Мені пригадується, нам розповідали, що Муссоліні здалося несерйозним, що до центрального собору вела вузька вулиця і було вирішено її розширити. З вцілілого-середньовічного можна відмітити церкву Санта Марія ін Траспонтіна, яка традиційно до наших відвідин вдяглася в будівельні риштування...
Ще вулиці нижче під cut-ом
Я от досі не розумію, чому не прокласти було маршрут по цій вулиці в напрямку замка Святого Ангела, а потім через ті круті мости з скульптурами, натомість ми звернули праворуч
мої улюблені стіни завиті зеленню...
Пройшли мимо церкви Святого Духа ді Сассія (Santo Spirito di Sassia)
щоправда видніється тільки її стіна та дзвіниця
Там же видніються ворота Порта Санто-Спіріто вдалині, ми через них пройшли
І опинилися на набережній Тибру.
Ок, погоджуся, з цього моста вид на замок і міст Віктора Еммануїла ІІ шикарний
Але від того, що пройтися по ньому і побувати хоча б поруч з замком було б цікавіше — не відмовлюся.
Перейшли через річку, будинки на іншому березі
загалом вони кругом, якщо це житлові, то приблизно такі самі...
Костел Сан Джованні деї Фіорентіні
Таку назву отримав із-за того, що був збудований для потреб громади флорентійців в Римі.
Скористалися громадським транспортом, телепортувалися ним десь на кілометр відстані. От не перестаю захоплюватися міськими системами в Європі — купуєш один квиток і можеш скористатися ним для чого завгодно... А ще можливість денних, годинних, кількаденних безліміток... Ех....
Так от, телепортувалися ним на площу Торре Арджентіна, з якої видно костел Іль-Джезу — соборну церкву ордену єзуїтів.
Збудована в 1568-1584 і була прийнята як зразок для будівництва інших єзуїтських храмів. Зокрема я пригадую, нам говорили, і потім це підтвердила вікі, що вона стала основою для проекту храму єзуїтів у Львові.
Ще на цій же площі, як каже гугльмапс, є якісь давньоримські руїни, проте нам їх теж або не показали чомусь, або я це не запам’ятав, що навряд...
А звідти, по віа Ротонда до Пантеону.
На шляху зустрілися костели Санта-К’яра
та Сант Евстахіо
А далі був Пантеон
Він надзвичайно мене вразив, хоча, на жаль, я зробив в ньому небагато фотографій, але присвячу йому колись окремий пост, це виняткова споруда...
А перед Пантеоном на фонтані стоїть черговий єгипетський обеліск
Який був знову ж захомячений в Рим ще імператорами, ймовірно Доміціаном, згодом загублений, згодом відкопаний і в 1711 році встановлений на цьому місці.
Залишки храму Божественного Адріана на площі П’єтра
В які в XVII ст. Вбудували митницю, в 1878 році перебудували та розмістили біржу та торгово-промислову палату, яка там, якщо не помиляюся, є і сьогодні
єдине, от я не пригадую точно щодо цих слідів на колонах — їхнє походження — чи то виробниче, чи то намагалися знести, проте нічого не вийшло і в результат тільки лишилися сліди від ланцюгів якими обтягували колони для знесення, в інтернеті щось інформації відносно цього знайти не вдалося...
Наступний мікс давнього Риму та середньовіччя — колона Марка Аврелія
побудована в 176-180 р. і встановленою статуєю апостола Павла на вершині в 1589р.
Вся колона зверху донизу прикрашена рельєфом
підозрюю, що мова там йде про ратні подвиги Марка Аврелія...
Колона знаходиться на площі Колонна, яка оточена палацами — Палаццо Ведекінд
з редакцією газети Il Tempo
Палаццо Кіджі — де знаходиться резиденція прем’єр-міністра
І звичайно, як же без торгових центрів :) — Галерея Альберто Сорди 1922 року
Не знаю як тоді, але на сьогодні мною фасад цього ТЦ сприйнявся доволі органічно серед навколишніх споруд.
Він же в середині
Далі наш шлях лежав до знаменитого фонтану де Треві.
Трапилася така цікава церква Святої Марії в Треві, класичний фасад надбудований зверху житловими , на вигляд, приміщеннями
ймовірно то частина монастиря.
А сам фонтан я не покажу. Ось. Традиційно для наших поїздок за кордон він весь був в будівельних риштування і дивитися толком там не було на що.
Тому йдемо далі і дивимося на звичайні вулички та будинки Риму
Та виходимо до Папського Григоріанського університету
Папський Біблійний інститут виглядав трохи замученим, цікаво, який він зараз, поремонтували вже?
Палаццо Колонна, комплекс належить роду Колонна вже протягом більше ніж 20-ти поколінь...
Подивився фотографії в мережі — виглядає в середині шикарно, не гірше від королівських...
І знов бокові вулички...
Площа Венеції, що отримала свою назву завдяки Палаццо Венеція
Сама будівля в свій час виступала в якості місця знаходження посольства Венеціанської республіки, а джерелом будівельних матеріалів, частково, виступав Колізей, до якого звідси вже зовсім близько...
А закінчу цю частину на помпезному та величному комплексі Вітторіано — в пам’ять першому королю об’єднаної Італії Віктору Еммануїлу ІІ
Комплекс будувався з 1885 року, урочисто був відкритий в 1911, а окремі роботи проводилися до 1935-го.
На цьому зараз завершу, сподіваюся колись по вулицях закінчу і
Далі буде...
(no subject)
Date: 2018-06-20 18:32 (UTC)деякі місця я впізнала зі свого походу до Вундерленду, от хто б знав, що на мене він так вплине що я достеменно вичитаю що де показали мініатюрники.
Сподобалась статуя Аврелія і замок.
(no subject)
Date: 2018-07-06 17:07 (UTC)Десь я пропустив той вундерленд?
Замок теж, такий цікавий він, хотілося б побувати поруч в середині.
(no subject)
Date: 2018-07-07 09:51 (UTC)(no subject)
Date: 2018-07-08 16:12 (UTC)