![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikЯкщо говорити про те, що найбільше мене вразило в Римі, то все ж повинен сказати, що це не Колізей, не собор Св. Петра, не Ватикан, не замок Святого Ангела. Серед усіх руїн чи існуючих на сьогодні будівель насправді це Пантеон.
да, кращої фотографії зовні в мене немає )
Його стіни не покриває майстерна ліпнина, купол не прикрашений прекрасними розписами, розміщені поховання не вражають своїм оздобленням в порівнянні з іншими місцями, проте своїм об’ємом, гармонійними формами, строгою простотою він залишає по собі неймовірне відчуття.
І це дивне фото хай теж тут буде — колони, що підтримують портик над входом
Не знаю, що так на мене вплинуло тоді, я був трохи замучений, ще ті натовпи народу в Ватикані та соборі Св. Петра, спека на вулиці, проте зайшовши в середину я реально ожив. Можливо зіграла свою роль різниця температур — в храмі було відчутно прохолодніше чим на вулиці, а можливо там дійсно якесь цікаве місце — чи одразу по дефаулту, чи то намолене сотнями віруючих за всі ці століття. До того ж чомусь в ньому не було такого тлумиська народу, або ж вони усі губился серед його просторів, що теж дало відпочити.
праворуч видно 7-ми з чимось метрові двері...
Ще трохи тексту і фотографій під катом...
Адже практично за всю історію існування цієї будівлі з 126 р. вона (згідно твердження офіційних істориків) не змінювала свого призначення — спочатку була місцем поклоніння Давньоримським Богам, а згодом, що і врятувало, перетворена на церкву Святої Марії та всіх мучеників (якщо не рахувати коротких проміжків часу, коли тут бували базар і фортеця).
До сьогоднішнього дня Пантеон являється одним із самих геніальних витворів інженерної думки, а на свій час взагалі надгеніальним.
Збудований з бетону купол, діаметром 43,44 метра не змогли перевершити протягом багатьох століть, ба, навіть тисячоліть після його створення
До речі, про масштаби і світло — єдине вікно у ньому — це показаний отвір в куполі - окулус, його діаметр 8,92 метра, хоча знизу здається значно меншим звичайно...
Вище я згадував про гармонійні форми, так от, діаметр самої будівлі теж 43,44, і висота окулуса теж 43,44, тобто в ньому можна якраз розмістити кулю аналогічного діаметру.
Не могло будівництво такої споруди обійтися без легенд :) . Так от, для опалубки знизу весь храм був до верху засипаний землею. Коли збудували купол і потрібно було всю ту землю з нього викопати — оголосили, що вона всіяна золотими монетами/на дні закопана скриня з золотом. Після цього вся земля була вибрана з середини за декілька днів )
Можливо в тих квадратах купола колись були бронзові зірки чи інші прикраси, проте на сьогодні вони не збереглися, проте над головним алтарем є “новодільна” мозаїка XVIII ст. , ось вона ближче
Фотографував насправді я мало, скоріше просто тинявся по ньому від одного кінця до іншого, намагаючись якось осягнути той об’єм, ну нє, справді, я мабуть вже вчергове в деякій мірі повторюся, проте його внутрішній простір реально не давить, а скоріше створює навколо тебе відчуття всеохопності...
Проте ще декілька фото я все ж зробив, наприклад кафедри поряд з головним алатарем
З часом в Пантеоні розпочали ховати відомих особистостей. Здається, коли я робив фотографії, то мою увагу привертали певні деталі, які вирізнялися серед інших, проте я тоді навіть не знав хто там. Зокрема здивувало таке положення хрестів по боках від одного з захоронень
Я і сфтографував, а зараз виявив, що в ніші між ними знаходиться гробниця короля Віктора Емануіла ІІ — одного з об’єднувачів Італії
А ці пташки, виявилося, знаходяться над могилою Рафаеля
Ну от на цьому з Пантеоном в принципі все. Якщо будете колись в Римі обов’язково відвідайте його.
А з вічного міста ще лишилися фотографії Колізею, тому, сподіваюся,
Далі буде...
да, кращої фотографії зовні в мене немає )
Його стіни не покриває майстерна ліпнина, купол не прикрашений прекрасними розписами, розміщені поховання не вражають своїм оздобленням в порівнянні з іншими місцями, проте своїм об’ємом, гармонійними формами, строгою простотою він залишає по собі неймовірне відчуття.
І це дивне фото хай теж тут буде — колони, що підтримують портик над входом
Не знаю, що так на мене вплинуло тоді, я був трохи замучений, ще ті натовпи народу в Ватикані та соборі Св. Петра, спека на вулиці, проте зайшовши в середину я реально ожив. Можливо зіграла свою роль різниця температур — в храмі було відчутно прохолодніше чим на вулиці, а можливо там дійсно якесь цікаве місце — чи одразу по дефаулту, чи то намолене сотнями віруючих за всі ці століття. До того ж чомусь в ньому не було такого тлумиська народу, або ж вони усі губился серед його просторів, що теж дало відпочити.
праворуч видно 7-ми з чимось метрові двері...
Ще трохи тексту і фотографій під катом...
Адже практично за всю історію існування цієї будівлі з 126 р. вона (згідно твердження офіційних істориків) не змінювала свого призначення — спочатку була місцем поклоніння Давньоримським Богам, а згодом, що і врятувало, перетворена на церкву Святої Марії та всіх мучеників (якщо не рахувати коротких проміжків часу, коли тут бували базар і фортеця).
До сьогоднішнього дня Пантеон являється одним із самих геніальних витворів інженерної думки, а на свій час взагалі надгеніальним.
Збудований з бетону купол, діаметром 43,44 метра не змогли перевершити протягом багатьох століть, ба, навіть тисячоліть після його створення
До речі, про масштаби і світло — єдине вікно у ньому — це показаний отвір в куполі - окулус, його діаметр 8,92 метра, хоча знизу здається значно меншим звичайно...
Вище я згадував про гармонійні форми, так от, діаметр самої будівлі теж 43,44, і висота окулуса теж 43,44, тобто в ньому можна якраз розмістити кулю аналогічного діаметру.
Не могло будівництво такої споруди обійтися без легенд :) . Так от, для опалубки знизу весь храм був до верху засипаний землею. Коли збудували купол і потрібно було всю ту землю з нього викопати — оголосили, що вона всіяна золотими монетами/на дні закопана скриня з золотом. Після цього вся земля була вибрана з середини за декілька днів )
Можливо в тих квадратах купола колись були бронзові зірки чи інші прикраси, проте на сьогодні вони не збереглися, проте над головним алтарем є “новодільна” мозаїка XVIII ст. , ось вона ближче
Фотографував насправді я мало, скоріше просто тинявся по ньому від одного кінця до іншого, намагаючись якось осягнути той об’єм, ну нє, справді, я мабуть вже вчергове в деякій мірі повторюся, проте його внутрішній простір реально не давить, а скоріше створює навколо тебе відчуття всеохопності...
Проте ще декілька фото я все ж зробив, наприклад кафедри поряд з головним алатарем
З часом в Пантеоні розпочали ховати відомих особистостей. Здається, коли я робив фотографії, то мою увагу привертали певні деталі, які вирізнялися серед інших, проте я тоді навіть не знав хто там. Зокрема здивувало таке положення хрестів по боках від одного з захоронень
Я і сфтографував, а зараз виявив, що в ніші між ними знаходиться гробниця короля Віктора Емануіла ІІ — одного з об’єднувачів Італії
А ці пташки, виявилося, знаходяться над могилою Рафаеля
Ну от на цьому з Пантеоном в принципі все. Якщо будете колись в Римі обов’язково відвідайте його.
А з вічного міста ще лишилися фотографії Колізею, тому, сподіваюся,
Далі буде...
(no subject)
Date: 2018-12-05 10:31 (UTC)(no subject)
Date: 2018-12-07 20:36 (UTC)Знову ж та як я читав - більшість своїх велетенських споруд вони будували з його допомогою
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD