Краків. Археологічний музей.
May. 5th, 2019 10:29Не знаю чому, але мені захотілося написати зараз саме про цей музей. Був я в ньому, як і у всьому іншому про що пишу давним-давно, проте, переглядаючи папки з фотографіями та фотографії у них, наштовхнувся на ці і виникла така думка. Мабуть тому, що я в нього дуже давно хотів, ще з перших-других відвідин Кракова, проте все він мені ніяк не давався в руки, а оскільки дуже сильно хотів то й чекав багато чого від нього і саме головне, що ці очікування виправдалися.
Фотографію будівлі музею візьму в вікіпедії, оскільки сам чомусь сфотографувати не здогадався...

Музей був створений в 1850 році і є найстарішим подібним музеєм на території Польщі. Декілька разів змінював своє розташування, переїжджав з приміщення в приміщення і наразі переїхав в показане вище. Під час створення, для наповнення колекцій було кинуто клич в маси — і маси відгукнулися, таким чином перші експозиції створювалися шляхом добровільних пожертв. Згодом музей розпочав власні археологічні дослідження, що також розширило його колекції. Дякуючи першому збору — з’явився один експонат який мене надзвичайно зацікавив — це знайдений у нас Збручанський ідол якого Потоцький передав до музею, а дякуючи власним дослідженням інша експозиція, прочитавши про яку я для себе однозначно вирішив, що туди треба потрапити — це саркофаги, мумії та інше начиння з Єгипту.
Але і крім того у ньому виявилися надзвичайно цікаві та ні грама не нафталінні експозиції іншого плану.
Заходимо на його подвір’я,

А все інше перелічене дивимося нижче під cut-ом.
Звичайно, зайшовши в музей, я потягнув всіх (того разу я був не сам) в першу чергу в “єгипетський” зал. Багато хто з наших громадян побував уже в Єгипті і мав змогу побачити ті чи інші саркофаги, мумії тощо одразу в країні походження, я ж такого щастя поки не мав. А передивившись всяких фільмів накштал «Мумії» вже давно хотів побачити щось таке особисто (емм, ну не події фільму маю на увазі :))

В залі панує приглушене та тьмяне світло, коли я там був, то здавалося, що це в першу чергу зроблено для надання атмосферності виставці, створення відчуття перебування в справжньому склепі. Проте, як виявилося – головна ціль такого освітлення – це забезпечення найкращих умов для консервації та збереженню представлених екземплярів – мінімум інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання від якого саркофаги ще й приховані за склом.

Це якщо не помиляюся, саркофаг жриці Ісіди на ім'я Асет-ірі-хет

Коли заглянути в привідкритий проміжок можна навіть побачити мумію Асет-ірі-хет, як мінімум череп видно чітко.
Якщо великі експонати з’явилися дякуючи археологічним роботам польських науковців в Єгипті, то різноманітні «дрібниці» поповнили колекцію завдяки (організованій чи ні, не знаю) діяльності польських військових під час 2-гої світової війни в Єгипті, де вони були у складі військ Великобританії. Солдати за всякі дрібниці – запальнички, сигарети вимінювали у місцевих торговців різноманітну старовину.
Вона це чи ні, я не знаю, проте такі факти були.
Осіріс, Ісіда і ще раз Ісіда

Написано ранній період…
Ну і як же без такого, в тій чи іншій формі завжди присутнє у всіх культурах )
Фалічні фігурки

В тому числі фалічний Гарпократ на троні (а шо я , я нічо, так підписано), початок 3-го століття.
Є ще давньоєгипетська подушка, тільки я от не зрозумів чи це для живих, чи вже для мумій…

І посуд з 2300-х-1550-х років ДО нашої ери

Крім того ту представлена колекція предметів з Перу, де також в 1874-1878 роках працював польський інженер Владислав Клугер та паралельно займався археологічними розвідками. Знайдене було передано в музей.


Різноманітні предмети побутового вжитку доколумбової Америки на території Перу. Культура Чиму.


Дитяча шапка

Тих самих Чиму з 1000-1450-тих років н.е. Але ж модна, навіть сьогодні дивилася б)
Чиму завалили, до речі не іспанці, а ще до них інки постаралися…
А це вже культура Моче, яка жила на території Перу до Чиму і залишила по собі такі статуетки


Звичайно, там усього-всякого набагато більше, проте я більше ходив і дивився чи фотографував, та й світло було поганеньке, то багато фотографій взагалі не вийшло. Надивившись на древній Єгипет та трохи Перу ми перейшли до залів присвячених існуванню та розвитку людства на території Малопольщі від кам’яного віку і до раннього середньовіччя.
На вході нас зустріло два чувачка в доісторичній одежі, покажу тільки одного

От це те що я говорив – не нафталінна виставка просто предметів під склом, а комплексна експозиція яка дає можливість об’ємно відчути як змінювалися предмети побуту, навколишні умови, житло протягом століть.
Наприклад перший зал дає можливість побачити як змінювалася фауна (ліворуч скляні бокси), флора (нижче скляних боксів альбоми з гербаріями), побутові предмети та рельєф(карти праворуч).

Тобто ти йдеш і одразу бачиш що навколо тебе бігало, росло і як виглядало в певні історичні моменти часу – можеш порівнювати, оцінювати, уявляти… Ну дуже круто…
Ось наприклад, як виглядає один із боксів, який показує, що бігало

І чим користувалися люди під час отого «що бігало»

Інший зал присвячений розвитку сільського господарства протягом тисячоліть – аналогічно, розділені по епохам засоби виробництва та те, що тоді вирощувалося


Черговий зал наочно демонструє зовнішність, одяг і житло гомо сапієнс та його розвиток та зміни на території Польщі. Заодно можна оцінити як змінювалися погодні умови :)
Одяг з натуральних шкір та шикарних хутр

Та житло з печер та кісток з шкірами мамонтів

Прийшло потепління, якщо чесно то мода за 5300 р. д.н.е мене трохи здивувала

Чомусь житло за цю епоху я не сфотографував, але пригадую, що там вже були якісь хатки…
Наступні

Житло

Вигляд відтворювали на основі археологічних досліджень та розкопок, для відновлення зовнішності залучалися криміналістичні лабораторії

Йдем по колу далі


І знову ж житло

Дуже жалкую, що на зробив загальний план цього залу, лишень такі половинчасті фотографії

Як бачимо, закінчується все першими середньовічними баштами

Ще був окремий зал присвячений способам поховання в різні століття – з типу напіврозкопаними могилами з скелетами у них, проте там я не фотографував, якось лячно було…
На мою думку такий спосіб формування експозицій – просто ідеальний – и бачиш етапи розвитку, бачиш все в комплексі, та й воно банально просто цікаво виглядає і не буде нудним навіть малим дітям. Дуже круто!
Ну і ось він, Збручанський ідол, якому відвели цілий окремий невеликий круглий зал, я його теж побачив.

До цього бачив копію в Кам’янці-Подільському, нарешті добрався до оригіналу.
Були ще якісь зали з люльками(?)

Та східним інтер’єром

Проте попередні зали їх затьмарили і на їх фоні ці не запам’яталися чимось особливим, якщо чесно.
І проводжає відвідувачів музею Половецька баба з Стадниці (куди вона попала ймовірно десь зі степів) ХІІ-ХІІІ-го століть

На цьому з музеєм закінчу. Зазначу, що при нагоді він надзвичайно рекомендований для відвідування, тим більше, що в неділю в нього вхід взагалі безкоштовний. Будете в Кракові, матимете пару годин часу – заходьте.

З Краковом звичайно це далеко не все, проте коли буде ще, не знаю і сподіваюся, що
Далі буде…
Фотографію будівлі музею візьму в вікіпедії, оскільки сам чомусь сфотографувати не здогадався...
Музей був створений в 1850 році і є найстарішим подібним музеєм на території Польщі. Декілька разів змінював своє розташування, переїжджав з приміщення в приміщення і наразі переїхав в показане вище. Під час створення, для наповнення колекцій було кинуто клич в маси — і маси відгукнулися, таким чином перші експозиції створювалися шляхом добровільних пожертв. Згодом музей розпочав власні археологічні дослідження, що також розширило його колекції. Дякуючи першому збору — з’явився один експонат який мене надзвичайно зацікавив — це знайдений у нас Збручанський ідол якого Потоцький передав до музею, а дякуючи власним дослідженням інша експозиція, прочитавши про яку я для себе однозначно вирішив, що туди треба потрапити — це саркофаги, мумії та інше начиння з Єгипту.
Але і крім того у ньому виявилися надзвичайно цікаві та ні грама не нафталінні експозиції іншого плану.
Заходимо на його подвір’я,

А все інше перелічене дивимося нижче під cut-ом.
Звичайно, зайшовши в музей, я потягнув всіх (того разу я був не сам) в першу чергу в “єгипетський” зал. Багато хто з наших громадян побував уже в Єгипті і мав змогу побачити ті чи інші саркофаги, мумії тощо одразу в країні походження, я ж такого щастя поки не мав. А передивившись всяких фільмів накштал «Мумії» вже давно хотів побачити щось таке особисто (емм, ну не події фільму маю на увазі :))

В залі панує приглушене та тьмяне світло, коли я там був, то здавалося, що це в першу чергу зроблено для надання атмосферності виставці, створення відчуття перебування в справжньому склепі. Проте, як виявилося – головна ціль такого освітлення – це забезпечення найкращих умов для консервації та збереженню представлених екземплярів – мінімум інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання від якого саркофаги ще й приховані за склом.

Це якщо не помиляюся, саркофаг жриці Ісіди на ім'я Асет-ірі-хет

Коли заглянути в привідкритий проміжок можна навіть побачити мумію Асет-ірі-хет, як мінімум череп видно чітко.
Якщо великі експонати з’явилися дякуючи археологічним роботам польських науковців в Єгипті, то різноманітні «дрібниці» поповнили колекцію завдяки (організованій чи ні, не знаю) діяльності польських військових під час 2-гої світової війни в Єгипті, де вони були у складі військ Великобританії. Солдати за всякі дрібниці – запальнички, сигарети вимінювали у місцевих торговців різноманітну старовину.
Вона це чи ні, я не знаю, проте такі факти були.
Осіріс, Ісіда і ще раз Ісіда

Написано ранній період…
Ну і як же без такого, в тій чи іншій формі завжди присутнє у всіх культурах )
Фалічні фігурки

В тому числі фалічний Гарпократ на троні (а шо я , я нічо, так підписано), початок 3-го століття.
Є ще давньоєгипетська подушка, тільки я от не зрозумів чи це для живих, чи вже для мумій…

І посуд з 2300-х-1550-х років ДО нашої ери

Крім того ту представлена колекція предметів з Перу, де також в 1874-1878 роках працював польський інженер Владислав Клугер та паралельно займався археологічними розвідками. Знайдене було передано в музей.


Різноманітні предмети побутового вжитку доколумбової Америки на території Перу. Культура Чиму.


Дитяча шапка

Тих самих Чиму з 1000-1450-тих років н.е. Але ж модна, навіть сьогодні дивилася б)
Чиму завалили, до речі не іспанці, а ще до них інки постаралися…
А це вже культура Моче, яка жила на території Перу до Чиму і залишила по собі такі статуетки


Звичайно, там усього-всякого набагато більше, проте я більше ходив і дивився чи фотографував, та й світло було поганеньке, то багато фотографій взагалі не вийшло. Надивившись на древній Єгипет та трохи Перу ми перейшли до залів присвячених існуванню та розвитку людства на території Малопольщі від кам’яного віку і до раннього середньовіччя.
На вході нас зустріло два чувачка в доісторичній одежі, покажу тільки одного

От це те що я говорив – не нафталінна виставка просто предметів під склом, а комплексна експозиція яка дає можливість об’ємно відчути як змінювалися предмети побуту, навколишні умови, житло протягом століть.
Наприклад перший зал дає можливість побачити як змінювалася фауна (ліворуч скляні бокси), флора (нижче скляних боксів альбоми з гербаріями), побутові предмети та рельєф(карти праворуч).

Тобто ти йдеш і одразу бачиш що навколо тебе бігало, росло і як виглядало в певні історичні моменти часу – можеш порівнювати, оцінювати, уявляти… Ну дуже круто…
Ось наприклад, як виглядає один із боксів, який показує, що бігало

І чим користувалися люди під час отого «що бігало»

Інший зал присвячений розвитку сільського господарства протягом тисячоліть – аналогічно, розділені по епохам засоби виробництва та те, що тоді вирощувалося


Черговий зал наочно демонструє зовнішність, одяг і житло гомо сапієнс та його розвиток та зміни на території Польщі. Заодно можна оцінити як змінювалися погодні умови :)
Одяг з натуральних шкір та шикарних хутр

Та житло з печер та кісток з шкірами мамонтів

Прийшло потепління, якщо чесно то мода за 5300 р. д.н.е мене трохи здивувала

Чомусь житло за цю епоху я не сфотографував, але пригадую, що там вже були якісь хатки…
Наступні

Житло

Вигляд відтворювали на основі археологічних досліджень та розкопок, для відновлення зовнішності залучалися криміналістичні лабораторії

Йдем по колу далі


І знову ж житло

Дуже жалкую, що на зробив загальний план цього залу, лишень такі половинчасті фотографії

Як бачимо, закінчується все першими середньовічними баштами

Ще був окремий зал присвячений способам поховання в різні століття – з типу напіврозкопаними могилами з скелетами у них, проте там я не фотографував, якось лячно було…
На мою думку такий спосіб формування експозицій – просто ідеальний – и бачиш етапи розвитку, бачиш все в комплексі, та й воно банально просто цікаво виглядає і не буде нудним навіть малим дітям. Дуже круто!
Ну і ось він, Збручанський ідол, якому відвели цілий окремий невеликий круглий зал, я його теж побачив.

До цього бачив копію в Кам’янці-Подільському, нарешті добрався до оригіналу.
Були ще якісь зали з люльками(?)

Та східним інтер’єром

Проте попередні зали їх затьмарили і на їх фоні ці не запам’яталися чимось особливим, якщо чесно.
І проводжає відвідувачів музею Половецька баба з Стадниці (куди вона попала ймовірно десь зі степів) ХІІ-ХІІІ-го століть

На цьому з музеєм закінчу. Зазначу, що при нагоді він надзвичайно рекомендований для відвідування, тим більше, що в неділю в нього вхід взагалі безкоштовний. Будете в Кракові, матимете пару годин часу – заходьте.

З Краковом звичайно це далеко не все, проте коли буде ще, не знаю і сподіваюся, що
Далі буде…