![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikВ попередньому дописі про Венецію ми повернулися на площу Сан-Марко. Якщо вже все одно на ній, то цей пост буде присвячений саме їй.
Дана площа єдина в Венеції, яка носить звання саме площі. Складається з двух частин — П'яцетти
Та власне самої площі
Формуватися вона почала ще в IX ст. як майданчик поруч з першою версію собору Св. Марка, згодом була розширена та зосередила навколо себе усі найважливіші будівлі міста.
Продовження площі та будівель нижче під cut-ом.
На всяк нагадаю – це було ДАВНО.
Перше що впада в очі коли ти заходиш на неї зі сторони Гранд-каналу — це кам’яні колони — одна Св. Теодора
Я казав про бажання венеціанців привезти собі все цікаве і привозиме? Колони вони привезли з Сходу в 1125 році, скульптуру показану вище склали з торсу римських часів та голови Мітрідата Понтійського.
А от лева на колоні Св. Марка привезли з Персії.
Хоча насправді я вас обманув, насправді перше, що притягує погляди на цій площі — це неймовірний палац дожів.
Та трохи менше національна бібліотека Св. Марко.
Палац дожів був збудований між 1039 та 1424 роками
Сучасний знаходиться на місці більш старішої резиденції, яка колись була фортечного вигляду і успішно спалена незадоволеними діяльність якогось тодішнього керівника венеціанцями.
В часи Венеціанської республіки ту знаходилася не тільки резиденція самого правителя, а й усі інші необхідні для керування країною бюрократичні структури
в тому проході під колонами, мабуть, класно ховатися від пекучого південного сонця, проте нам так не пощастило.
Хоча як подивитися. З іншої сторони нам пощастило побачити мінізатоплену Венецію, як то часто показують в новинах
мабуть, водички там було вище щиколоток в найглибшому місці.
Балкон з якого дож виголошував промови перед містянами з класичним венеціанським левом Святого Марка.
До речі. Якщо хтось хоче його побачити, може спокійно їхати в Чорногорію. Я про це писав вже колись — там практично в кожного більш-менш поважного приморського міста над воротами присутній аналогічний.
За палацом видніється собор Св. Марка
В який він акуратно так перетікає
Ще, поки не відійшли від палацу, ось вхід в нього, носить назву “Паперова брама”.
цікава така штука з купою різноманітних детальок.
А ось і красень-собор, разом зі своєю дзвінницею-кампанелою.
Сказати в якому році завершилося його будівництво складно, оскільки весь час відбувалися добудови, перебудови і.т.п. Саме будівництво базиліки стартувало в 1063 році.
Собор є одним із представників візантійського стилю у Європі та будувався за зразком константинопольської церкви Святих Апостолів.
Знову ж про бажання стаскати собі все найкраще до чого можна дотягнутися. Ось такі коні з непростою історією
після розграбування Константинополя 1024 року венеціанці привезли їх собі та встановили на західному фасаді. Проте, коли Наполеон захопив ці землі, він перевіз їх вже у Париж, де встановив на Тріумфальній арці. Згодом їх повернули назад, але вже в нас час зняли з фасаду щоб захистити від впливу все більш агресивного зовнішнього середовища. Так що це копії.
Можливо здалеку видно, але ще цікавою штукою цього собору є його колони — багато з них різні
На жаль, як завжди, з нашим щастям, і тут була якась реконструкція-ремонт, це видно і на попередніх фотографіях і на цій — будівельні вагончики на фасаді
хоча, можливо, то просто захист для проведення якихось реставраційних робіт від агресії навколишнього середовища.
Можливість в середу потрапити ми успішно провтикали :( тому ще одна фотографія
І переходимо до його кампаніли
Яка була збудована в 1514 році, самозавалена в 1902 році і відбудована в 1912. Має висоту трохи більше 98 метрів та своїм пізнаваним силуетом стала зразком для так званих “венеціанських” башт в інших містах.
за нею ще шматок згадуваної раніше бібліотеки Св. Марка, всю так і не сфотографував...
Ще з цікаво на площі є годинникова вежа збудована в 1496-1499 роках. Рухомих фігурок вона немає, проте в дзвін на вершині б’ють два чоловіки яких на цій фотографії практично не видно.
Завершу пост про площу Сан-Марко двома урядовими будівлями, що створюють основний периметр власне площі — Новою Прокурацією 1583-1660 років
прокуратори, наскільки я зрозумів, то були хтось на зразок міністрів
Та Старою Прокурацією 1514-1538 років
тут теж видно згадуваний раніше мініпотоп у Венеції.
На цьому з площею завершу. Далі у нас було ще самостійне гуляння містом, про яке, сподіваюся, розповім та покажу згодом і
Далі буде...
Дана площа єдина в Венеції, яка носить звання саме площі. Складається з двух частин — П'яцетти
Та власне самої площі
Формуватися вона почала ще в IX ст. як майданчик поруч з першою версію собору Св. Марка, згодом була розширена та зосередила навколо себе усі найважливіші будівлі міста.
Продовження площі та будівель нижче під cut-ом.
На всяк нагадаю – це було ДАВНО.
Перше що впада в очі коли ти заходиш на неї зі сторони Гранд-каналу — це кам’яні колони — одна Св. Теодора
Я казав про бажання венеціанців привезти собі все цікаве і привозиме? Колони вони привезли з Сходу в 1125 році, скульптуру показану вище склали з торсу римських часів та голови Мітрідата Понтійського.
А от лева на колоні Св. Марка привезли з Персії.
Хоча насправді я вас обманув, насправді перше, що притягує погляди на цій площі — це неймовірний палац дожів.
Та трохи менше національна бібліотека Св. Марко.
Палац дожів був збудований між 1039 та 1424 роками
Сучасний знаходиться на місці більш старішої резиденції, яка колись була фортечного вигляду і успішно спалена незадоволеними діяльність якогось тодішнього керівника венеціанцями.
В часи Венеціанської республіки ту знаходилася не тільки резиденція самого правителя, а й усі інші необхідні для керування країною бюрократичні структури
в тому проході під колонами, мабуть, класно ховатися від пекучого південного сонця, проте нам так не пощастило.
Хоча як подивитися. З іншої сторони нам пощастило побачити мінізатоплену Венецію, як то часто показують в новинах
мабуть, водички там було вище щиколоток в найглибшому місці.
Балкон з якого дож виголошував промови перед містянами з класичним венеціанським левом Святого Марка.
До речі. Якщо хтось хоче його побачити, може спокійно їхати в Чорногорію. Я про це писав вже колись — там практично в кожного більш-менш поважного приморського міста над воротами присутній аналогічний.
За палацом видніється собор Св. Марка
В який він акуратно так перетікає
Ще, поки не відійшли від палацу, ось вхід в нього, носить назву “Паперова брама”.
цікава така штука з купою різноманітних детальок.
А ось і красень-собор, разом зі своєю дзвінницею-кампанелою.
Сказати в якому році завершилося його будівництво складно, оскільки весь час відбувалися добудови, перебудови і.т.п. Саме будівництво базиліки стартувало в 1063 році.
Собор є одним із представників візантійського стилю у Європі та будувався за зразком константинопольської церкви Святих Апостолів.
Знову ж про бажання стаскати собі все найкраще до чого можна дотягнутися. Ось такі коні з непростою історією
після розграбування Константинополя 1024 року венеціанці привезли їх собі та встановили на західному фасаді. Проте, коли Наполеон захопив ці землі, він перевіз їх вже у Париж, де встановив на Тріумфальній арці. Згодом їх повернули назад, але вже в нас час зняли з фасаду щоб захистити від впливу все більш агресивного зовнішнього середовища. Так що це копії.
Можливо здалеку видно, але ще цікавою штукою цього собору є його колони — багато з них різні
На жаль, як завжди, з нашим щастям, і тут була якась реконструкція-ремонт, це видно і на попередніх фотографіях і на цій — будівельні вагончики на фасаді
хоча, можливо, то просто захист для проведення якихось реставраційних робіт від агресії навколишнього середовища.
Можливість в середу потрапити ми успішно провтикали :( тому ще одна фотографія
І переходимо до його кампаніли
Яка була збудована в 1514 році, самозавалена в 1902 році і відбудована в 1912. Має висоту трохи більше 98 метрів та своїм пізнаваним силуетом стала зразком для так званих “венеціанських” башт в інших містах.
за нею ще шматок згадуваної раніше бібліотеки Св. Марка, всю так і не сфотографував...
Ще з цікаво на площі є годинникова вежа збудована в 1496-1499 роках. Рухомих фігурок вона немає, проте в дзвін на вершині б’ють два чоловіки яких на цій фотографії практично не видно.
Завершу пост про площу Сан-Марко двома урядовими будівлями, що створюють основний периметр власне площі — Новою Прокурацією 1583-1660 років
прокуратори, наскільки я зрозумів, то були хтось на зразок міністрів
Та Старою Прокурацією 1514-1538 років
тут теж видно згадуваний раніше мініпотоп у Венеції.
На цьому з площею завершу. Далі у нас було ще самостійне гуляння містом, про яке, сподіваюся, розповім та покажу згодом і
Далі буде...