А що це я все пишу про далекі края, інші міста, майже не згадуючи рідне? Непорядок, нада виправлятися :)
Найшов фотографії в архіві, зроблені з однієї з найвищих будівель міста в центрі.
Поруч неї знаходить башта, яка колись також височіла над усім містом

Уточню - праворуч внизу на фото - в минулом каланча пожежної частини, зараз жеж башта з музичним годинником кінотеатру Планета. Потихеньку стає неофіційним символом міста. Також можна помітити стару одноповерхову забудову міста))). Де зробивши пару кроків від центральної (в будь-якому сенсі) вулиці можна почути крик півня і оптинитися в патріархальній тиші. Там же підникалася синагога.
Центральна вулиця, стометрівка, колись там ходили навіть тролейбуси, згодом зробили такою як є зараз. Тут же на ній зосереджена основна маса вцілілих будинків початку XX ст.

зліва помітну ту ж саму башту, справа типова будівля "Дитячого світу"
Ця ж вулиця ближче

вдалині здається, що вона впирається в 9-ти поверхівку, але це не так. До речі, то сама перша 9-ти поверхівка в місті з першим ліфтом і сміттєпроводом)))
Склянка ))), "Либідь-плаза"

виросла, як на дріжджах на початку 2000-х, раніше на цьому місці знаходився один з багаточисельних речових ринків, що мав назву "пятачок", але гроші заробилися і він переріс в щось більш солідне. За плазою, праворуч видно міський СІЗО, така собі пам'ятка теж в центрі, а що, одна з найстаріших кам'яних будівель, один із корпусів зведений ще в XVIII ст. , а в іншому колись була тютюнова фабрика...
Вул. Кам'янецька, скільки існує місто, стільки здається і ця вулиця

в минулому поштова дорога на Кам'янець, зараз чи не найдовша вулиця міста, в кінці нумерація губиться десь в 200-тих числах...
Ощадбанк, в середині здається ще вужчим, чим зовні

Ліворуч від нього будинок художників, зроблений колись по задуму для спілки художників, скульпторів і.т.д. з метою створити умови для ідеальної творчості. В ньому і квартири, і студії, і магазин - виставка. Результатом діяльності такого скупчення богеми стала ще одна цікавинка Хмельницького - пам'ятник Мюнхаузену, який з'явився на подвір'ї цього будинку у вигляді півконяки з бароном верхи, яка все п'є воду і не може напитися. Пам'ятник йому - це єдиний в Україні і один з декількох в Європі, унікальний , можна сказати... Вдалині видно багатоповерхівки Гречан і Південно-Західного району.
За 9-тками наливається зеленню ЦПКіВ ім. Чекмана

пережив купу назв, але зазвичай народ називає його поки комсомольським ібо він колись так називався і ними ж був створений на місці боліт і торфяників, імхо, можна законно ним гордитися, такого в жодному місті більше не бачив, своїми металевими скульптурами робіт Мазура для дітей є знову ж таки унікальним та вартий того, що б його відвідати і побачити на власні очі ;)
Міське озеро , створене шляхом перекриття Південного Бугу дамбою з островом Кохання посередині.

має доволі непогано обладнанний пляж де тусуються рятівники. Хоча в ньому ніколи не купався.На місці цегельної будівлі школи ліворуч колись був бомбезний костьол, який знищили в кінці 30-х під корінь :(
Це ж озеро і острів ближче
Ну і погляд на район "Виставка", де хтось таки добре в той момент палив гуму...
Ліворуч можна помітити міську телевежу, а праворуч внизу ще одна стара будова , церква 1837 р..
Ось, все що було сфоткано в той рендомний вихід на покрівлю... Звичайно тут не покажеш усе, так як хотілося б, отже...
Далі буде...
(no subject)
Date: 2012-10-18 10:13 (UTC)P.S.: Виправ заголовок.
(no subject)
Date: 2012-10-18 11:48 (UTC)Ні, ніколи не було, тільки на початку XX ст. був проект, але він програв якомусь іншому, вже не пам'ятаю якому саме...
(no subject)
Date: 2012-10-19 07:06 (UTC)В 1899 году Проскуровский купец Давид Волькович Ниренберг, находясь за коммерческими делами в Житомире, совершенно случайно стал свидетелем открытия в этом городе трамвайного движения. Это событие произвело на нашего купца неизгладимое впечатление и он сразу загорелся идеей организации трамвайного сообщения в родном Проскурове.
Но в то время о трамвай не могло быть и речи, потому что в городе не было ни электросети, ни электростанции. Однако Ниренберг настолько увлекся идеей, что понемногу сам разрабатывает "План сооружения городской электрической железной дороги" и, будучи влиятельным человеком (купец занимался довольно прибыльным бизнесом - оптовой торговлей сахаром и табачными изделиями), начал подталкивать городскую власть к скорейшей электрификации Проскуров.
Наконец, весной 1910 года, городская дума объявила конкурс на устройство электричества в городе. В конкурсе приняли участие проекты от четырех частных лиц, среди которых был и купец Ниренберг. В отличие от других только в его проекте отдельным пунктом отмечалось, что после постройки электростанции и проведения по городу освещения, он берется за строительство в Проскурове трамвая. Был даже намеченный маршрут, по которому должны были бы проложить трамвайные пути: Каменецкий переезд (район филармонии) - ул. Каменецкая - ул. Александровская (ныне Проскуровская) - поворот по Старобульварная (ныне Свободы) - ул. Большая Вокзальная (ныне Шевченко) - железнодорожный вокзал.
Однако в конкурсной борьбе власть отдала предпочтение проекту инженера Рабиновича, который предусматривал строительство центральной электростанции, прокладка осветительной сети и подключение всех желающих электропотребителей. Победил обычный прагматизм - ведь Рабинович предложил целый ряд льгот на освещение городских улиц и для бюджетных учреждений (бесплатно освещать здание городской управы, городского сада, общественной библиотеки и проч.). О перспективе иметь трамвай, во время голосования даже никто и не вспомнил.
(no subject)
Date: 2012-10-20 19:39 (UTC)