Продовжу прогулянку територією Будайського замку. Вже не пам’ятаю чому, хтось запитав, який будинок з звичайних житлових навколо є найстаровиннішим, нам показали один вдалині. Звичайно, я не міг втриматися щоб не збігати до нього і сфотографувати.

зараз знайшов інфу в інтернеті, що сучасний його малюнок був відкритий після того, як обсипалися верхні шари штукатурки внаслідок руйнувань під час бойових дій 2-гої світової і датуються початком XVІ ст.. Так що дійсно старовинний…
Поруч невелика скульптура-фонтан, якщо чесно я думав, що вона старіша, проте виявилося, що встановлена лишень в 1975 році.

Що побачили ще на пагорбі Будайського замку нижче під cut-ом…
Мені завжди подобалася така форма слухових віконець

Так само як і в цього будинку, відбудованого в 1698 році та вцілілого під час облоги Будапешта в 1944-1945 роках

Колишня будівля ратуші Буди, перебудована з руїн середньовічних будинків, що стояли на цьому місці та були зруйновані під час звільнення міста від турків, на початку XVIII ст..

мда, правда не так будівля, як її гарний балкон, що привернув мою увагу) в цьому крилі знаходилася міська варта.
А напроти, практично на проспекті, як для старих вузьких вуличок, розмістився пам’ятник Андрашу Хадику

Встановлений в 1937 році

Отак пройшли наскрізь через вузьку частину пагорба замку і вийшли на протилежний схил, де тераси відкривається вид на південно-західну частину Будапешта

На сучасну, сказав би частину

Не особливо цікаву, якщо чесно…

Що можна побачити з цікавого – це гору Геллерт з цитаделлю та статуєю Свободи

Ну і храм Діви Марії Сніжної трохи пожвавлює загалом сіру картинку.

Своєрідний фонтан подарований Будапешту в честь 100 річчя об’єднання містом Печ та округом Бараня, виготовлена заводом Жолнаі (пишуть, що це знаменитее керамічне виробництво).

Власне, вулиця-тераса по якій ми йшли

І пам’ятник угорському герою революції 1848 року Артуру Гергею до якого вийшли

Цікава історія цього пам’ятника – його перша версія була встановлена в 1935 році, після 2-гої світової війни була пошкоджена і переплавлена, з неї виготовили пам’ятник Сталіну. Сучасну ж копію встановили в 1990 році. Я не впевнений, але мені пригадується, що щось теж казали, що на її виготовлення пішов якийсь пам’ятник часів соціалізму(хоча цьому, зараз підтвердження я не знайшов).
І от, нарешті ми повернулися до чогось справді цікавого – «палацової» частини.
Тут є руїни колишнього генштабу, що в той час активно відбудовувалися

Колишній францисканський храм, колишня мечеть, колишній храм та монастир кармелітів, придворний театр, військовий склад та нарешті знов і на сьогодні театр.

Найстаріший театр Угорщини та перший Будапешта, сучасний вигляд будівля набула переважно в 1763 році.
Королівський винний дім та погріб-музей на місці зруйнованого під час 2-гої світової та знесеного в 60-х палацу Телекі.

винний дім, був під час нашого візиту, не факт, що він досі там існує…
А це, якщо не помиляюся, його ж руїни, проте не задіяні в практичному застосуванні, а залишені оригінальні

вони на передньому плані, а десь там в далині, якщо я вірно розібрав напис на схемі, то ще й руїни королівських конюшень…

Палац Шандора 1806 року побудови, сучасна резиденція президента Угорщини.

Відреставрований з руїн 2-гої світової в 2002 році. Деталі.

Як і більшість найвищих урядових будівель має почесну варту

яка періодично виконує показові зміни з маршируванням, маніпуляціями зброї тощо…
Ну і найбільш масивна споруда тут, це звичайно королівський палац

Під час війни він також був сильно зруйнований і на даний момент відновлений з руїн. Містить у собі купу музеїв
В принципі, під час тої поїздки, це було найближче наше перебування поряд з ним.


До майданчика перед палацом нижче ведуть сходи Габсбургів, які мають гарний портал

Тут же на колоні до 1000-ліття набуття батьківщини встановили скульптуру міфічного птаха Турул – одним із символів Угорщини

Ну, а нам пора було повертатися назад до автобуса, щоб їхати далі.
На шляху зробив ще фотографії пам’ятника угорському прем’єру 1920-х років Іштвану Бетлену

2013 року, автор Геза Штремен
Гусару

Автобус чекав нижче той вулиці-тераси, кинув на неї погляд

Та запакувалися в автобус чекати, що там покажуть наступне. Про що я, теж сподіваюся ще напишу і …
Далі буде…

зараз знайшов інфу в інтернеті, що сучасний його малюнок був відкритий після того, як обсипалися верхні шари штукатурки внаслідок руйнувань під час бойових дій 2-гої світової і датуються початком XVІ ст.. Так що дійсно старовинний…
Поруч невелика скульптура-фонтан, якщо чесно я думав, що вона старіша, проте виявилося, що встановлена лишень в 1975 році.

Що побачили ще на пагорбі Будайського замку нижче під cut-ом…
Мені завжди подобалася така форма слухових віконець

Так само як і в цього будинку, відбудованого в 1698 році та вцілілого під час облоги Будапешта в 1944-1945 роках

Колишня будівля ратуші Буди, перебудована з руїн середньовічних будинків, що стояли на цьому місці та були зруйновані під час звільнення міста від турків, на початку XVIII ст..

мда, правда не так будівля, як її гарний балкон, що привернув мою увагу) в цьому крилі знаходилася міська варта.
А напроти, практично на проспекті, як для старих вузьких вуличок, розмістився пам’ятник Андрашу Хадику

Встановлений в 1937 році

Отак пройшли наскрізь через вузьку частину пагорба замку і вийшли на протилежний схил, де тераси відкривається вид на південно-західну частину Будапешта

На сучасну, сказав би частину

Не особливо цікаву, якщо чесно…

Що можна побачити з цікавого – це гору Геллерт з цитаделлю та статуєю Свободи

Ну і храм Діви Марії Сніжної трохи пожвавлює загалом сіру картинку.

Своєрідний фонтан подарований Будапешту в честь 100 річчя об’єднання містом Печ та округом Бараня, виготовлена заводом Жолнаі (пишуть, що це знаменитее керамічне виробництво).

Власне, вулиця-тераса по якій ми йшли

І пам’ятник угорському герою революції 1848 року Артуру Гергею до якого вийшли

Цікава історія цього пам’ятника – його перша версія була встановлена в 1935 році, після 2-гої світової війни була пошкоджена і переплавлена, з неї виготовили пам’ятник Сталіну. Сучасну ж копію встановили в 1990 році. Я не впевнений, але мені пригадується, що щось теж казали, що на її виготовлення пішов якийсь пам’ятник часів соціалізму(хоча цьому, зараз підтвердження я не знайшов).
І от, нарешті ми повернулися до чогось справді цікавого – «палацової» частини.
Тут є руїни колишнього генштабу, що в той час активно відбудовувалися

Колишній францисканський храм, колишня мечеть, колишній храм та монастир кармелітів, придворний театр, військовий склад та нарешті знов і на сьогодні театр.

Найстаріший театр Угорщини та перший Будапешта, сучасний вигляд будівля набула переважно в 1763 році.
Королівський винний дім та погріб-музей на місці зруйнованого під час 2-гої світової та знесеного в 60-х палацу Телекі.

винний дім, був під час нашого візиту, не факт, що він досі там існує…
А це, якщо не помиляюся, його ж руїни, проте не задіяні в практичному застосуванні, а залишені оригінальні

вони на передньому плані, а десь там в далині, якщо я вірно розібрав напис на схемі, то ще й руїни королівських конюшень…

Палац Шандора 1806 року побудови, сучасна резиденція президента Угорщини.

Відреставрований з руїн 2-гої світової в 2002 році. Деталі.

Як і більшість найвищих урядових будівель має почесну варту

яка періодично виконує показові зміни з маршируванням, маніпуляціями зброї тощо…
Ну і найбільш масивна споруда тут, це звичайно королівський палац

Під час війни він також був сильно зруйнований і на даний момент відновлений з руїн. Містить у собі купу музеїв
В принципі, під час тої поїздки, це було найближче наше перебування поряд з ним.


До майданчика перед палацом нижче ведуть сходи Габсбургів, які мають гарний портал

Тут же на колоні до 1000-ліття набуття батьківщини встановили скульптуру міфічного птаха Турул – одним із символів Угорщини

Ну, а нам пора було повертатися назад до автобуса, щоб їхати далі.
На шляху зробив ще фотографії пам’ятника угорському прем’єру 1920-х років Іштвану Бетлену

2013 року, автор Геза Штремен
Гусару

Автобус чекав нижче той вулиці-тераси, кинув на неї погляд

Та запакувалися в автобус чекати, що там покажуть наступне. Про що я, теж сподіваюся ще напишу і …
Далі буде…
(no subject)
Date: 2020-06-07 10:34 (UTC)От тому я не люблю автобусні тури, завжди треба підлаштовуватися під когось.
(no subject)
Date: 2020-06-07 11:10 (UTC)