![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikЩе одне місце,в якому ми побували того разу, це район міста Мішкольц – Мішкольц-Тапольца та печерна купальня, яка знаходиться в ньому. На саме місто часу не виділили(або виділили але вже без купальні), а жаль, подивився фотографії в інтернеті – на пару годин, схоже, подивитися там є що, та гаразд.
Для цього тут сама природа створила необхідні умови – термальні води, їх корисний мінеральний склад, печери. Лишалося лише трохи це все опрацювати напильником.
Перші спроби зробити це були після вигнання звідси турків власниками цих земель – абатством Герембей. За їх керівництва курорт то розквітав, то занепадав, поки місто не викупило собі цю ділянку і в 1934 році не стало офіційним курортом. Купальні в печерах запустили в 1959 році.
Від міської вулиці до купальні через парк веде широка алея
Сам парк невеликий, проте може похитувати всякими струмочками, місточками і стежками
Сама купальня і трохи її печерних нутрощів нижче під cut-ом…
Сподобалися місцеві рекламно-інформаційні щити.
Пірамідальна каса-вхід. Це вже безпосередньо на території.
дуже там затишно
Статуї, відкриті басейни – ляпота
Ця мушля під час наших відвідин не працювала.
Власне будівля, прибудована до печери
В холі теж статуя
Під скляним куполом
А про самі печери що я можу сказати… Там було кльово, після кількох днів бігань кругом та їзди в автобусі, коли тебе огортає тепла приємна водичка і такого всього розслабленого неспішно несе по каналу під склепіннями печери
Насправді там не було так парко, просто тепло і дуже волого. Об’єктив фотоапарату запотівав в секунду.
Мабуть її можна назвати етаким своєрідним аквапарком з лікувальною водою.
Бо присутні були і всякі інші штуки типу гідромасажу, отих бульбашок знизу і ще всяких штук, назв яких я не знаю.
Не забувайте, що зроблено воно все ще й справжніх печерах,тому інколи в стелі відкривалися такі дивні отвори кудись…
Загалом, мені ця штука сподобалася і при нагоді не був би проти повторити.
На цій приємній ноті я буду про те відвідання Угорщини закінчувати.
Дякую за увагу :).
Для цього тут сама природа створила необхідні умови – термальні води, їх корисний мінеральний склад, печери. Лишалося лише трохи це все опрацювати напильником.
Перші спроби зробити це були після вигнання звідси турків власниками цих земель – абатством Герембей. За їх керівництва курорт то розквітав, то занепадав, поки місто не викупило собі цю ділянку і в 1934 році не стало офіційним курортом. Купальні в печерах запустили в 1959 році.
Від міської вулиці до купальні через парк веде широка алея
Сам парк невеликий, проте може похитувати всякими струмочками, місточками і стежками
Сама купальня і трохи її печерних нутрощів нижче під cut-ом…
Сподобалися місцеві рекламно-інформаційні щити.
Пірамідальна каса-вхід. Це вже безпосередньо на території.
дуже там затишно
Статуї, відкриті басейни – ляпота
Ця мушля під час наших відвідин не працювала.
Власне будівля, прибудована до печери
В холі теж статуя
Під скляним куполом
А про самі печери що я можу сказати… Там було кльово, після кількох днів бігань кругом та їзди в автобусі, коли тебе огортає тепла приємна водичка і такого всього розслабленого неспішно несе по каналу під склепіннями печери
Насправді там не було так парко, просто тепло і дуже волого. Об’єктив фотоапарату запотівав в секунду.
Мабуть її можна назвати етаким своєрідним аквапарком з лікувальною водою.
Бо присутні були і всякі інші штуки типу гідромасажу, отих бульбашок знизу і ще всяких штук, назв яких я не знаю.
Не забувайте, що зроблено воно все ще й справжніх печерах,тому інколи в стелі відкривалися такі дивні отвори кудись…
Загалом, мені ця штука сподобалася і при нагоді не був би проти повторити.
На цій приємній ноті я буду про те відвідання Угорщини закінчувати.
Дякую за увагу :).