Добрався в своїх архівах до поїздки в Летичів.
Думаю, багатьом довелося побувати в цьому містечку, оскільки знаходиться прямо на трасі між Хмельницьким і Вінницею та немає жодної об’їзної.
Бачили мабуть і комплекс Домініканського монастиря, і Успенський костел, і величну статую Кармелюк, і замкову башту…. Можливо впадали в очі величезні ставки поруч. Оскільки туди я вибрався цілеспрямовано, то походив не тільки поруч з центральною дорогою-трасою, а й позабирався трохи в глибини, фотографії звідки і хочу показати.
Розпочну з заїзду в містечко, знаменитий рибний базар, щоправда я пропустив та не фотографував, тому першими будуть ставки.

Щоб ви правильно розуміли, для мене, як хмельничанина заїздом в Летичів є його "хмельницька" сторона траси, від цього і береться право-ліво.
Та ставочки з гідротехнічними спорудами

Інші фотографії нижче під cut-ом…
Ресторан Чайка зберіг свій дизайн з радянських часів

підозрюю, що на цих літерах колись були неонові трубки
Автовокзал

А далі найцікавіше летичівське – монастир, костел та замок.
Проте, про це згодом зараз далі по містечку і далі, прямо як в казці, можна прямо піти, ліворуч чи праворуч.
Ок, повернемо зараз праворуч

Тут усіх зустрічає типова будівля райради-райдержадміністрації.

цікаво, що тепер в них буде, в світлі нової територіальної реформи?..
Типові вулички райцентрів

Знайшов церкву адвентистів, коли не помиляюся

Непоказна будівля Укртелекому

зазвичай, мені здається, вони розміщуються в чомусь більш претенціозному
Школа.

школи в Летичові, принаймні дві, які я бачив в гарному стані зовні тоді були, доглянуті, інша ліворуч знаходиться, згодом покажу.
Це я забурився в якусь глубину був.
Поруч з муром фортеці-монастиря

Проходить вулиця, забудована схоже, ще дореволюційними особняками.

Щоправда, вони покращені плиткою в радянські часи

Деякі визначаються як дореволюційні, по тій причині, що присутні були таблички про різні події 1917-1920-х років

дерево теж пам'ятка - ясен столітній.
А деякі впізнаються по характерним формам, які не приховати навіть плиткою

Дорога виводить до базару, який, судячи по старим фотографіям, відбувався в районі цієї площі ще в позаминулому столітті

Примітна одна з його споруд – хай-тек кінця СРСР

Тут же зовсім недалеко до ще двох церков містечка – Михайлівської церкви XV-XVI ст..

Щось в ній трохи оборонного проглядає

Та Свято-Успенської церкви XIX ст..


Повертаємося назад на центральну вулицю-трасу.
На ній розмістилися пам’ятники та інші офіційні установи, як от пошта

Будинок юстиції

Будинок Культури

Районна лікарня

В доволі таких солідних корпусах

Поруч знайшов бруківочку )

Ще на цій вулиці є група традиційних пам’ятників, їх вже покажу в наступному дописі з лівою частиною, в яку теж трохи заглибився був і про яку сподіваюся ще напишу і...
Далі буде…
Думаю, багатьом довелося побувати в цьому містечку, оскільки знаходиться прямо на трасі між Хмельницьким і Вінницею та немає жодної об’їзної.
Бачили мабуть і комплекс Домініканського монастиря, і Успенський костел, і величну статую Кармелюк, і замкову башту…. Можливо впадали в очі величезні ставки поруч. Оскільки туди я вибрався цілеспрямовано, то походив не тільки поруч з центральною дорогою-трасою, а й позабирався трохи в глибини, фотографії звідки і хочу показати.
Розпочну з заїзду в містечко, знаменитий рибний базар, щоправда я пропустив та не фотографував, тому першими будуть ставки.

Щоб ви правильно розуміли, для мене, як хмельничанина заїздом в Летичів є його "хмельницька" сторона траси, від цього і береться право-ліво.
Та ставочки з гідротехнічними спорудами

Інші фотографії нижче під cut-ом…
Ресторан Чайка зберіг свій дизайн з радянських часів

підозрюю, що на цих літерах колись були неонові трубки
Автовокзал

А далі найцікавіше летичівське – монастир, костел та замок.
Проте, про це згодом зараз далі по містечку і далі, прямо як в казці, можна прямо піти, ліворуч чи праворуч.
Ок, повернемо зараз праворуч

Тут усіх зустрічає типова будівля райради-райдержадміністрації.

цікаво, що тепер в них буде, в світлі нової територіальної реформи?..
Типові вулички райцентрів

Знайшов церкву адвентистів, коли не помиляюся

Непоказна будівля Укртелекому

зазвичай, мені здається, вони розміщуються в чомусь більш претенціозному
Школа.

школи в Летичові, принаймні дві, які я бачив в гарному стані зовні тоді були, доглянуті, інша ліворуч знаходиться, згодом покажу.
Це я забурився в якусь глубину був.
Поруч з муром фортеці-монастиря

Проходить вулиця, забудована схоже, ще дореволюційними особняками.

Щоправда, вони покращені плиткою в радянські часи

Деякі визначаються як дореволюційні, по тій причині, що присутні були таблички про різні події 1917-1920-х років

дерево теж пам'ятка - ясен столітній.
А деякі впізнаються по характерним формам, які не приховати навіть плиткою

Дорога виводить до базару, який, судячи по старим фотографіям, відбувався в районі цієї площі ще в позаминулому столітті

Примітна одна з його споруд – хай-тек кінця СРСР

Тут же зовсім недалеко до ще двох церков містечка – Михайлівської церкви XV-XVI ст..

Щось в ній трохи оборонного проглядає

Та Свято-Успенської церкви XIX ст..


Повертаємося назад на центральну вулицю-трасу.
На ній розмістилися пам’ятники та інші офіційні установи, як от пошта

Будинок юстиції

Будинок Культури

Районна лікарня

В доволі таких солідних корпусах

Поруч знайшов бруківочку )

Ще на цій вулиці є група традиційних пам’ятників, їх вже покажу в наступному дописі з лівою частиною, в яку теж трохи заглибився був і про яку сподіваюся ще напишу і...
Далі буде…