Будь-яке місто і містечко, що себе поважає, має у нас традиційний набір пам’ятників. На сьогодні в Летичові додалося ще декілька, один навіть не традиційний – там встановили в 2019 році пам’ятник гривні у вигляді металевої гривні старого зразка висотою в зріст людини, проте це сталося вже після моїх відвідин, тому тут закінчу центральну частину тими, які застав, а тоді підемо наліво.
Класичний пам’ятник Т.Г. Шевченко

Встановлений в 2010 році, авторства Стука М.Є.
Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам

присвячений летичівцям, загиблим під час бойових дій в Афганістані. Хто, не знайшов, щодо коли, то десь зустрів теж 2010 рік.
Інші пам’ятники, ліва частина, історичний будинок, місцевий стадіон, каплички на кладовищі та інші локальності нижче під cut-ом…
Меморіальний комплекс, реконструйований в 1987 році.

Що цікаво, парк який видно за ним, присутній на цьому місті та значиться як міський сад ще на картах початку XX ст..
Ще з цікавого, на пам’ятник загиблим з радянської сторони, згодом додали дошку з українськими підпільниками.

Не вказано, що вони відносяться до ОУН-УПА, проте судячи з окремості, не можна сказати, що вони підтримували СРСР. Принаймні я це так зрозумів…
Ліворуч теж трапився історичний будинок

Знову ж, судячи по табличкам на ньому, він ймовірно походить ще з кінця XIX ст..

Ще щось, ймовірно, дореволюційне, сховане під плиткою…

Взагалі, дивлюся в Летичеві плитка користувалася шаленою популярністю. Поруч з типовими приватними цегляними будинками.

Там на диво багато будинків такого вигляду

з характерною рисою – наявність яскравих елементів.
Стадіон, з традиційною для невеликих містечок назвою.

Бігова доріжка незаросла, трибуни присутні, ворота на місці, корів не видно – супер.

Емммм, упущені 1400 грн.

Кладовище, наскільки я розумію, розбите на дві частини – католицьку і православну.
Кожна з них має свою капличку, інформація про них взагалі відсутні в інтернеті, взагалі ніким не згадуються практично.
Ймовірно католицька.

Та православна


Цікаво, наскільки вони давні?
Черговий історичний будинок

Теж з власним деревом-пам’яткою природи (ліворуч), цей раз модриною

Класна вивіска

Той самий будинок,

гніздовище антен з якого я вже колись показував.

Ну і насамкінець прогулянки покажу ще одну школу

Кажу ж, що вони там були гарні та доглянуті :)
На цьому загалом з містечком все, що я тоді побачив, лишився замок-монастир-костел, про що, сподіваюся, допишу згодом і…
Далі буде…
Класичний пам’ятник Т.Г. Шевченко

Встановлений в 2010 році, авторства Стука М.Є.
Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам

присвячений летичівцям, загиблим під час бойових дій в Афганістані. Хто, не знайшов, щодо коли, то десь зустрів теж 2010 рік.
Інші пам’ятники, ліва частина, історичний будинок, місцевий стадіон, каплички на кладовищі та інші локальності нижче під cut-ом…
Меморіальний комплекс, реконструйований в 1987 році.

Що цікаво, парк який видно за ним, присутній на цьому місті та значиться як міський сад ще на картах початку XX ст..
Ще з цікавого, на пам’ятник загиблим з радянської сторони, згодом додали дошку з українськими підпільниками.

Не вказано, що вони відносяться до ОУН-УПА, проте судячи з окремості, не можна сказати, що вони підтримували СРСР. Принаймні я це так зрозумів…
Ліворуч теж трапився історичний будинок

Знову ж, судячи по табличкам на ньому, він ймовірно походить ще з кінця XIX ст..

Ще щось, ймовірно, дореволюційне, сховане під плиткою…

Взагалі, дивлюся в Летичеві плитка користувалася шаленою популярністю. Поруч з типовими приватними цегляними будинками.

Там на диво багато будинків такого вигляду

з характерною рисою – наявність яскравих елементів.
Стадіон, з традиційною для невеликих містечок назвою.

Бігова доріжка незаросла, трибуни присутні, ворота на місці, корів не видно – супер.

Емммм, упущені 1400 грн.

Кладовище, наскільки я розумію, розбите на дві частини – католицьку і православну.
Кожна з них має свою капличку, інформація про них взагалі відсутні в інтернеті, взагалі ніким не згадуються практично.
Ймовірно католицька.

Та православна


Цікаво, наскільки вони давні?
Черговий історичний будинок

Теж з власним деревом-пам’яткою природи (ліворуч), цей раз модриною

Класна вивіска

Той самий будинок,

гніздовище антен з якого я вже колись показував.

Ну і насамкінець прогулянки покажу ще одну школу

Кажу ж, що вони там були гарні та доглянуті :)
На цьому загалом з містечком все, що я тоді побачив, лишився замок-монастир-костел, про що, сподіваюся, допишу згодом і…
Далі буде…