НппПттН. Гданськ. Старе Місто.
Oct. 4th, 2020 07:47![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikЯк я вже писав (хех, неодноразово), найяскравіше враження з Гданська це описаний в попередньому пості про місто, музей на горі Градовій, але це зовсім не означає, що саме місто нічого по собі не лишилося і не вразило. Звичайно лишило, та й вразило ще й як. Блукаючи і ходячи цілеспрямовано я у ньому наробив стільки фотографій, оце розгрібав переди писаниною, що вийшло щось біля 300 більш менш без дублів. І це тільки самого міста. А ще є цілі пачки з різних музеїв , ох, тепер дивлюся так і думаю, що я з ним ніколи не закінчу.
Не буду сортувати, по локаціях, покажу в тій послідовності як вештався і бачив…
Після спуску з гори трапилося отаке відлуння війни
Взагалі, Гданськ після 2-гої світової постраждав дуже сильно, бачив фотографії в музеях як було, бачив як є зараз і дивуюся, чому центр Варшави ЮНЕСКО відніс до світової спадщини по відновленню, а це місто в такому ключі проігнорував(чи ні, але я цього не знаю?), бо в цьому місті достойно відновили свою історичну забудову…
Як виглядало, далі під cut-ом…
Ще одне відлуння війни – пам’ятник поруч з головним вокзалом міста
Пам’ятник «Кіндертраспорту», операції, що проводилася в останній довоєнний рік по евакуації єврейських дітей які були під загрозою нацистської Німеччини в Великобританію. Всього було врятовано під час цієї операції більше 10000 дітей, в тому числі і з Гданська. Автор цього пам’ятника – Франк Майслер був одним із тих кого евакуювали з Гданська дякуючи цьому. Пам’ятник відкрили в 2009 році.
А вокзал неймовірний, з його сторони вулиці сфотографувати неможливо, необхідно перейти на іншу, справжній dworzec!
Збудований в 1900 році.
На відміну від інших міст, в яких найбільша кількість цікавинок сконцентрована в місцевостях під умовною назвою Старе Місто, в Гданську таким є Головне Місто. Проте Старе Місто присутнє теж :). Колись, це були навіть окремі адміністративні одиниці, про що свідчить наявність двох окремих ратуш в кожній.
Я солодке все відтягував на потім, тому спершу пішов в Старе Місто, яке повноцінно після руйнувань 2-го світової не відновлювалося.
А ось і згадана ратуша Старого Міста
збудована в 1595 році.
За нею видніється будівля костелу Св. Йосифа
Яку я не полінувався обійти та оглянути з іншої сторони, вона була ще на ремонті
Перед ратушею Старого Міста в 2006 році встановили пам’ятник своєму знаменитому земляку – астроному та градоначальнику міста Яну Гевелію
На вікімапії цей міст підписаний як Most Chlebowy – Хлібний міст, а на собі має табличку з іншою назвою… Проходить над каналом Радуні та показує, що традиція з замками точно не знає кордонів та бар’єрів.
З нього відкривається наймімімішніший і найзатишніший вигляд Старого Міста, та й взагалі всього Гданська, такого собі кругом північного суворого міста
А за фахверковою будівлею видніються верхівки ще двох цікавих будівель Старого Міста – ближче, то Великий млин
Унікальна промислова споруда середньовіччя, збудований ще тевтонськими лицарями в 1350, і продовжував виконувати свою функцію млина та сховища до 1945 року, коли був зруйнований.
Під час роботи неодноразово удосконалювався – 12 водяних коліс змінилися на 18, в XIX ст.. з’явилися сучасні на той час турбіни.
А ще одна згадана вище будівля – то костел Св. Катарини, збудований в 1227-1239 роках.
Мені здається, що це найстаріша будівля Старого Міста.
З тильної сторони здається набагато більшим
Великий млин не даремно називається великим, оскільки нього є менший візуальний колега – Малий млин
Трохи молодший, 1400 року, проте млином насправді не був і виконував функцію лишень зерносховища.
Трохи архітектури минулого століття
Ще один пам’ятник Яну Гевелію, 1973-го року, не впевнений як його автора - Michał Gąsienica Szostak – вірно написати українською
А цей пам’ятник Генріку Янковському на сьогодні вже історія – встановлений в 2012 пам’ятник (авторства українця, до речі, Геннадія Єршова) священику, який служив меси для протестуючих Солідарності, чим і прославився та заробив в свій час авторитет, був знесений в 2019, після фактів оприлюднених в пресі та зчиненого цим скандалу.
Поруч знаходиться базиліка Св. Бригітти, яку відновлював і в якій служив Генрік Янковський
Потихеньку, колами, проте вже рухаюся в сторону Головного міста. Зустрілася от башта Яцека
Збудована орієнтовно в 1400-ті роки, найвища з башт мурів, 36 метрів.
Пам’ятник Яну ІІІ Собеському
З цікавою табличкою)
Початково, з 1898 р. стояв у Львові, проте після 2-гої світової був переданий в Польщу, спершу знаходився в Варшаві, у Гданськ перевезли в 1965 році.
2-га ратуша, яку я зустрів на своєму шляху – Нова ратуша,1901-го року
Зараз там справді знаходиться міська влада.
Ще один яскравий зразок архітектури минулого століття
І ось нарешті я на порозі Головного міста – головні ворота – Верхня брама 1588 року
Навколо теж цікаві будинки
Але ж вже хочеться нарешті побачити красоти Головного міста, на яке вже достатньо начитався-надиваився перед тим в інтернеті…
Проте за ними оборонні споруди продовжуються і бажаючих потрапити в Головне місто зустрічає барбакан-катівня-тюрма-музей бурштину – будівля змінювала своє призначення протягом століть.
Та як колись, з XIV ст. затримувала тих хто хотів потрапити в місто, так і досі це робить, проте більш позитивним ладом, приваблюючи музеєм бурштину, перед яким я теж не встояв та пішов дивитися його експозиції.
Про що, сподіваюся, згодом напишу і…
Далі буде…
Не буду сортувати, по локаціях, покажу в тій послідовності як вештався і бачив…
Після спуску з гори трапилося отаке відлуння війни
Взагалі, Гданськ після 2-гої світової постраждав дуже сильно, бачив фотографії в музеях як було, бачив як є зараз і дивуюся, чому центр Варшави ЮНЕСКО відніс до світової спадщини по відновленню, а це місто в такому ключі проігнорував(чи ні, але я цього не знаю?), бо в цьому місті достойно відновили свою історичну забудову…
Як виглядало, далі під cut-ом…
Ще одне відлуння війни – пам’ятник поруч з головним вокзалом міста
Пам’ятник «Кіндертраспорту», операції, що проводилася в останній довоєнний рік по евакуації єврейських дітей які були під загрозою нацистської Німеччини в Великобританію. Всього було врятовано під час цієї операції більше 10000 дітей, в тому числі і з Гданська. Автор цього пам’ятника – Франк Майслер був одним із тих кого евакуювали з Гданська дякуючи цьому. Пам’ятник відкрили в 2009 році.
А вокзал неймовірний, з його сторони вулиці сфотографувати неможливо, необхідно перейти на іншу, справжній dworzec!
Збудований в 1900 році.
На відміну від інших міст, в яких найбільша кількість цікавинок сконцентрована в місцевостях під умовною назвою Старе Місто, в Гданську таким є Головне Місто. Проте Старе Місто присутнє теж :). Колись, це були навіть окремі адміністративні одиниці, про що свідчить наявність двох окремих ратуш в кожній.
Я солодке все відтягував на потім, тому спершу пішов в Старе Місто, яке повноцінно після руйнувань 2-го світової не відновлювалося.
А ось і згадана ратуша Старого Міста
збудована в 1595 році.
За нею видніється будівля костелу Св. Йосифа
Яку я не полінувався обійти та оглянути з іншої сторони, вона була ще на ремонті
Перед ратушею Старого Міста в 2006 році встановили пам’ятник своєму знаменитому земляку – астроному та градоначальнику міста Яну Гевелію
На вікімапії цей міст підписаний як Most Chlebowy – Хлібний міст, а на собі має табличку з іншою назвою… Проходить над каналом Радуні та показує, що традиція з замками точно не знає кордонів та бар’єрів.
З нього відкривається наймімімішніший і найзатишніший вигляд Старого Міста, та й взагалі всього Гданська, такого собі кругом північного суворого міста
А за фахверковою будівлею видніються верхівки ще двох цікавих будівель Старого Міста – ближче, то Великий млин
Унікальна промислова споруда середньовіччя, збудований ще тевтонськими лицарями в 1350, і продовжував виконувати свою функцію млина та сховища до 1945 року, коли був зруйнований.
Під час роботи неодноразово удосконалювався – 12 водяних коліс змінилися на 18, в XIX ст.. з’явилися сучасні на той час турбіни.
А ще одна згадана вище будівля – то костел Св. Катарини, збудований в 1227-1239 роках.
Мені здається, що це найстаріша будівля Старого Міста.
З тильної сторони здається набагато більшим
Великий млин не даремно називається великим, оскільки нього є менший візуальний колега – Малий млин
Трохи молодший, 1400 року, проте млином насправді не був і виконував функцію лишень зерносховища.
Трохи архітектури минулого століття
Ще один пам’ятник Яну Гевелію, 1973-го року, не впевнений як його автора - Michał Gąsienica Szostak – вірно написати українською
А цей пам’ятник Генріку Янковському на сьогодні вже історія – встановлений в 2012 пам’ятник (авторства українця, до речі, Геннадія Єршова) священику, який служив меси для протестуючих Солідарності, чим і прославився та заробив в свій час авторитет, був знесений в 2019, після фактів оприлюднених в пресі та зчиненого цим скандалу.
Поруч знаходиться базиліка Св. Бригітти, яку відновлював і в якій служив Генрік Янковський
Потихеньку, колами, проте вже рухаюся в сторону Головного міста. Зустрілася от башта Яцека
Збудована орієнтовно в 1400-ті роки, найвища з башт мурів, 36 метрів.
Пам’ятник Яну ІІІ Собеському
З цікавою табличкою)
Початково, з 1898 р. стояв у Львові, проте після 2-гої світової був переданий в Польщу, спершу знаходився в Варшаві, у Гданськ перевезли в 1965 році.
2-га ратуша, яку я зустрів на своєму шляху – Нова ратуша,1901-го року
Зараз там справді знаходиться міська влада.
Ще один яскравий зразок архітектури минулого століття
І ось нарешті я на порозі Головного міста – головні ворота – Верхня брама 1588 року
Навколо теж цікаві будинки
Але ж вже хочеться нарешті побачити красоти Головного міста, на яке вже достатньо начитався-надиваився перед тим в інтернеті…
Проте за ними оборонні споруди продовжуються і бажаючих потрапити в Головне місто зустрічає барбакан-катівня-тюрма-музей бурштину – будівля змінювала своє призначення протягом століть.
Та як колись, з XIV ст. затримувала тих хто хотів потрапити в місто, так і досі це робить, проте більш позитивним ладом, приваблюючи музеєм бурштину, перед яким я теж не встояв та пішов дивитися його експозиції.
Про що, сподіваюся, згодом напишу і…
Далі буде…
(no subject)
Date: 2020-10-04 10:36 (UTC)Те, що він Міхал Шостак, не викликає питань. А от як із Gąsienica… Тут або перекладати як «Гусениця». Або фонетично адаптувати за старим (чинним досі?) зразком: Гонсені́ца — такі приклади зустрічаються, але мені не подобається, бо це зручно для російської, а в мене язик без звички ламається. Або записувати, як звучить, послуговуючись сучасними можливостями: Ґоншєні́ца — особисто я надаю перевагу останньому.
(no subject)
Date: 2020-10-04 11:49 (UTC)