![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikБуду закінчувати з Блискавицею.
З оригінальної обстановки більш менш повно показано і надано доступ тільки в машинне відділення з котлами.
Хоча перед ним теж є декілька цікавих приміщень.
Ще на музейній території відкритий доступ в фундамент однієї з башт з зразками снарядів.
Зокрема, ліворуч, схоже, що то снаряди підняті з Wicher, принаймні це слово фігурує на підпису.
Залишки колишнього кубріка?
Загратована мілкою сіткою Радіорубка.
Зрозуміло навіщо вона там потрібна, не зрозуміло, навіщо така дрібна, що фотографії нормально не зробиш…
А далі розпочинається царство машинного відділення з купою трубочок, машинерій, датчиків і суцільного стімпанка…
Кому цікаво, прошу під cut…
Спершу на очі трапляються пристрої, які були підписані, як допоміжні механізми, в мене є версія, що це генератори і.т.п., тобто те, що забезпечує життєдіяльність корабля без запуску головних двигунів.
Поруч також присутня електрична розподільча шафа, що також може наштовхувати на думку щодо призначення тих допоміжних механізмів.
Одна з турбін, що приводилися в рух паром.
Всього на кораблі дві турбіни та три котла. Разом вони видавали потужність 54000 к.с. та могли розганяти корабель в його кращі часи, майже до 40 вузлів (39.6), а це 73.3 км/год.
Панель керування з панеллю приладів турбіни.
Механізм керування з іншого ракурсу.
І панель приладів ближче.
Саме дивне, що датчик температури показує градусів 460 :).
Вал турбіни, наскільки я зрозумів
Є щось прекрасне в тих датчиках, їх дизайні, та мідних трубках.
З протилежної сторони знаходиться якась машинерія невідомого мені призначення.
Помпа 1936 року випуску.
Помпи на ньому лишалися рідні весь час експлуатації, всього їх дві.
Командний пункт електромеханічного відділення.
Переговорні труби для зв’язку з містком, запасним командним пунктом, другим машинним та котлами 1 та 2
Поруч, наскільки я розумію, зібрані прилади з показниками по найкритичнішим показникам – оберти кожної машини, тиск, машинний телеграф.
Трохи далі є ще от такий стімпанк.
З того, що вдалося прочитати, більшість з них показує тиск пари в різних місцях, частина параметри масла.
Лабіринти труб…
Одне, з найдивніших та найунікальніших місць в маршруті по кораблю – наскрізний прохід через топку, місце де температура сягала 2000 градусів.
Як бачите, тепер по одній з них, можна цілком цивільно пройти під час екскурсії. Хоча колись теж якось вхід організовували, бачив фотографії, як моряк чистив від нагару оці труби котла зверху.
J. Samuel White & Co LTD
Cowes.
Паливом слугував дизель, ймовірно по цих трубках він подавався в топку.
Поруч ще є допоміжний котел, 4-ий виходить, якщо рахувати загальну кількість на кораблі.
Зміг прочитати, що він типу White-Forester. Ймовірно слугував для забезпечення функціонування тих допоміжних машин, які були на початку проходження через машинне відділення.
Так, на цьому в принципі з доступними місцями на кораблі все, далі вказівники вказували на вулицю.
Ще десь читав що корабель і зараз виконує представницькі функції, в носовій частині організовано салон, проте, звичайно, простих відвідувачів туди, як і на капітанський місток не пускають.
Тому, буду нарешті з цим кораблем закінчувати, але ще є музей ВМС поряд, про який сподіваюся напишу і …
Далі буде…
З оригінальної обстановки більш менш повно показано і надано доступ тільки в машинне відділення з котлами.
Хоча перед ним теж є декілька цікавих приміщень.
Ще на музейній території відкритий доступ в фундамент однієї з башт з зразками снарядів.
Зокрема, ліворуч, схоже, що то снаряди підняті з Wicher, принаймні це слово фігурує на підпису.
Залишки колишнього кубріка?
Загратована мілкою сіткою Радіорубка.
Зрозуміло навіщо вона там потрібна, не зрозуміло, навіщо така дрібна, що фотографії нормально не зробиш…
А далі розпочинається царство машинного відділення з купою трубочок, машинерій, датчиків і суцільного стімпанка…
Кому цікаво, прошу під cut…
Спершу на очі трапляються пристрої, які були підписані, як допоміжні механізми, в мене є версія, що це генератори і.т.п., тобто те, що забезпечує життєдіяльність корабля без запуску головних двигунів.
Поруч також присутня електрична розподільча шафа, що також може наштовхувати на думку щодо призначення тих допоміжних механізмів.
Одна з турбін, що приводилися в рух паром.
Всього на кораблі дві турбіни та три котла. Разом вони видавали потужність 54000 к.с. та могли розганяти корабель в його кращі часи, майже до 40 вузлів (39.6), а це 73.3 км/год.
Панель керування з панеллю приладів турбіни.
Механізм керування з іншого ракурсу.
І панель приладів ближче.
Саме дивне, що датчик температури показує градусів 460 :).
Вал турбіни, наскільки я зрозумів
Є щось прекрасне в тих датчиках, їх дизайні, та мідних трубках.
З протилежної сторони знаходиться якась машинерія невідомого мені призначення.
Помпа 1936 року випуску.
Помпи на ньому лишалися рідні весь час експлуатації, всього їх дві.
Командний пункт електромеханічного відділення.
Переговорні труби для зв’язку з містком, запасним командним пунктом, другим машинним та котлами 1 та 2
Поруч, наскільки я розумію, зібрані прилади з показниками по найкритичнішим показникам – оберти кожної машини, тиск, машинний телеграф.
Трохи далі є ще от такий стімпанк.
З того, що вдалося прочитати, більшість з них показує тиск пари в різних місцях, частина параметри масла.
Лабіринти труб…
Одне, з найдивніших та найунікальніших місць в маршруті по кораблю – наскрізний прохід через топку, місце де температура сягала 2000 градусів.
Як бачите, тепер по одній з них, можна цілком цивільно пройти під час екскурсії. Хоча колись теж якось вхід організовували, бачив фотографії, як моряк чистив від нагару оці труби котла зверху.
J. Samuel White & Co LTD
Cowes.
Паливом слугував дизель, ймовірно по цих трубках він подавався в топку.
Поруч ще є допоміжний котел, 4-ий виходить, якщо рахувати загальну кількість на кораблі.
Зміг прочитати, що він типу White-Forester. Ймовірно слугував для забезпечення функціонування тих допоміжних машин, які були на початку проходження через машинне відділення.
Так, на цьому в принципі з доступними місцями на кораблі все, далі вказівники вказували на вулицю.
Ще десь читав що корабель і зараз виконує представницькі функції, в носовій частині організовано салон, проте, звичайно, простих відвідувачів туди, як і на капітанський місток не пускають.
Тому, буду нарешті з цим кораблем закінчувати, але ще є музей ВМС поряд, про який сподіваюся напишу і …
Далі буде…