![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikДо речі, поруч з музеєм ВМС в Гдині є ще музей Гдині, про який я навіть не знав, коли був там, а побачив його тільки вже на вікімапії, коли стало цікаво, що ж це за така велика будівля поруч, сам же музей ВМС не займає такі площі.
Ще щоб щось написати спочатку, згадаю, що мені сподобалося, як школярам екскурсію організували в цьому музеї. Не знаю, чи такий підхід прийнятий у всіх музеях Польщі, проте в ньому мені сподобалося - школярів ніхто не примушував всім натовпом ходити за екскурсоводом - хто хотів- ходив дивився самостійно, що його цікавило, хьл хотів, сидів на лавочках і втикав в смарт, а хто хотів - ходив за ним і слухав розповідь. Ідеально просто. Ніхто нікому не заважає, нікому не нудно, ні в кого не виробляється відраза до відвідування музеїв. Та й взагалі, всі дні на вулицях де я ходив, постійно бачив, таке враження, що екскурсійні вервечки дітей.
Але повернемося та продовжимо прогулянку музеєм ВМС.
Річну флотилію Польща сформувала одразу по оголошенню незалежності. В спадок перейшли вцілілі кораблі Австро-Угорщини з її віслянської флотилії, а також згодом реквізовані приватні річні кораблі.
Трохи річної флотилії, більше морського нижче під cut-ом…
Той самий цивільний корабель перетворений у військовий – «Stefan Batory».
Був реквізований в 1920 році, під час польсько-більшовицької війни діяв між Модліном та Нешавою. Повернутий власникам в 1926 році.
А це вже монітор ORP “Pińsk”, він же монітор «Житомир».
Збудований в 1920 році в Гданську, разом з 3-ма однотипними моніторами спочатку був на Віслі, в Торуні, згодом переведений в Пінськ. Під час 2-гої світової брав участь в протиповітряній обороні на річках, після нападу СРСР на Польщу його, як і інші спробували перевести на західний фронт, із-за зруйнованих мостів, що перекрили прохід по річкам це не вийшло, монітори затопили, а команда приєдналася до сухопутних військ. СРСР ці всі монітори, в тому числі і “Pińsk”, підняв, відремонтував перейменував та включив вже в склад свого річного флоту. Під час бойових дій вже в складі радянської армії був потоплений артилерійським вогнем німців 1 вересня 1941-го року.
Піднімаємося на третій поверх, де тоді була представлена історія морського флоту від часів відновлення незалежності.
Дизайн сходів сподобався, от зараз в схожому стилі оформили виставки – і кольорах, і круглих вітринах…
А тоді це виглядало загалом так
Це мабуть найкраще фото, яке покаже, як тоді виглядав загальний план залу – по центру вітрини з зразками одягу військових моряків різних часів, по периметру плакати з історією флоту, під плакатами моделі кораблів та якісь речі з них, що відповідають періодам описаним над ними, а поруч великокаліберні кулемети.
Фотографії тих самих кулеметів також дадуть можливість побачити трохи загальних планів.
Це спарений 12.7 мм. кулемет Browning M2 з водним охолодженням, якщо чесно, я подумав спочатку, що це якась польська версія максіма, але помилився.
Видно на другому плані вітрини, плакати і.т.д. і.т.п.
Поруч є версія без водяного охолодження знята колись з Блискавиці.
Ну і щоб закінчити з наявними фотографіями кулеметів, перед тим як підійти до моделей, покажу ще 13.2 мм. французький кулемет Hotchkiss з ORP "Żbik"
В дописі про музейну частину Блискавиці я показував моделі перших бойових одиниць новоствореного польського в флоту. В основній масі це були закуплені по всіх усюдах невеликі кораблі та катери. Але в тому переліку була і така махіна, як колишній бронепалубний крейсер ORP «Bałtyk»
Введений в експлуатацію в 1899 році французький бронепалубний колоніальний крейсер «D'Entrecasteaux» в 1922 році був проданий Бельгії, а та в свою чергу в 1927 році продала його Польщі, де використовувався як плавуча казарма та навчальний корабель. Видно на моделі, що артилерія демонтована, гармат не видно. Дожив до початку 2-гої світової, пережив її початок проте в 1942-му році був розібраний німцями на метал.
Присутні, загиблі на початку війни ORP «Gryf”
та ORP “Wicher”
Про них я розповідав в тому ж дописі про музейну частину частину Блискавиці.
Ще один втрачений під час бойових дій корабель – ORP “Orkan” (Ураган)
Британський есмінець типу М, підняв польський прапор 5 грудня 1942-го року. Крім північних конвоїв часто залучався до патрулювання в Біскайські затоці, саме цей корабель транспортував труну з тілом Сікорського з Гібралтару. При прикритті конвою SC-143 8-го жовтня 1943-го року був торпедований німецьким підводним човном, вражений ним – торпеда попала в кормові паливні танки, що спричинило вторинний вибух вже палива та озброєння та потонув за 4 хвилини. Загинуло 178 польських моряків, 6 британців з команди зв’язку, та ще 10-15 британських моряків. Це були найбільші одночасні втрати серед моряків польських кораблів за всю війну.
Підводний човен, який пустив смертоносну торпеду – U-378, був потоплений зі всім екіпажем літаком з американського ескортного авіаносця через 12 днів – 20 жовтня…
Таке враження, що або тоді виставили в музейній експозиції спеціально затонулі кораблі, або я так випадково фотографував, умовний розподіл такий вийшов – в музеї більшість тих, які загинули, на борту Блискавиці більшість тих, які пережили…
Ось і крейсер ORP “Dragon”, ще один корабель, який був торпедований.
Збудований в 1918 році, полякам переданий в грудні 1943-му, екіпаж скомплектований з купи інших кораблів – Бурі, Блискавиці, Гарланда. Крім того в екіпаж залучили колишніх моряків з пінської флотилії(я якраз на початку показував один з її моніторів) , яких за домовленістю з Сталіним вдалося витягнути з радянських таборів. Спочатку планувалося, що він буде діяти на Далекому Сході, де в свій час цей корабель воював в складі Королівського флоту, проте згодом плани змінилися.
Наскільки я зрозумів, особливо до якихось операцій крейсер практично не залучався до літа 1944-го, можливо декілька раз було патрулювання, а більшість часу відводилося на навчання та поточні ремонти та невеликі модернізації. Основною операцією в якій він прийняв участь – це була висадка союзників у Франції де він разом з іншими кораблями забезпечував вогневу підтримку діям наземних сил. Загалом, йому вдалося загасити декілька батарей противника, дякуючи його обстрілу було знищено групу танків німців, що зірвало теж їх плани по атаці десанту.
Проте 8 липня він був атакований німецькою «живою» торпедою (коли торпеду на ціль виводить людина на спеціальному рушії, пускає її і тоді вона рухається вже самостійно). Загинуло 37 чоловік. Ремонт корабля внаслідок його віку та тяжкості пошкоджень визнали недоцільним та використали в якості будівельного матеріалу при створенні штучного молу для тимчасового порту в районі висадки. Вцілілий екіпаж продовжив службу на однотипному ORP “Conrad”, про який я розповідав в дописі про Блискавицю.
Після закінчення 2-гої світової Польща опинилася в складі країн Варшавського договору, тому почала отримувати у свій флот кораблі радянських проектів та з радянським озброєнням. Одразу післявоєнних або там не було, або ж я не сфотографував. А через деякий час після відновлення кораблебудівної промисловості Польща почала будувати певні кораблі собі сама, зокрема, наприклад, десантні проекту 771
Взагалі, в 70-і,80-ті основна маса радянських десантних кораблів будувалася на польських верфях. То й же наш «Юрій Олефіренко» був збудований в Гданську…
Показане можливе завантаження корабля.
Тральщики проекту 206F теж будувалися Польщею для себе, зокрема в Гдині.
На сьогодні в польських ВМС досі є корабель цього проекту ORP «Czajka» 1966-го року будови.
А це вже свіжачок, один з найновіших кораблів Польщі, теж власної побудови – корабель матеріально-технічного забезпечення ORP «Kontradmirał Xawery Czernicki».
До речі, навряд чи хтось зверне увагу, що обриси цього корабля чимось нагадують нашу «Балту». Насправді він будувався як судно розмагнічування і в 1991 році був готовий на 90%. Проте його замовник, на той час не СРСР, а Росія, вже не мали можливості його викупити, тому корабель лишився на верфі в якості оплати за працю. Тривалий час його намагалися комусь продати, поки не вдалося домовитися з власними ВМС про безкоштовну передачу їм, за умови реконструкції та перебудова в інтересах ВМС на тій же верфі. В результаті роком закладки почав рахувати 200-ний, а в 2001 було піднято прапор.
Закінчу допис збірною солянкою кораблів в польських ВМС, що стали результатом перебування в різних військово-політичних блоках.
Підводний човен на передньому плані – це радянський проект 877 Палтус, ORP Orzeł 1986-го року будови, досі діючий.
Менший за ним – це колишній норвезький проекту 207 1966 року, ORP «Sokół». Конкретно цей, з бортовим 294 вивели з складу флоту та хочуть тут же в Гдині зробити з нього ще один музей, проте в складі флоту лишається ще два підводних човни аналогічного проекту.
Великий корабель – це американець, фрегат типу «Олівер Хазард Перрі» 1978 року, в польських ВМС – ORP «Gen. T. Kościuszko».
Маленький корабель – ракетний, проекту 660М, ORP "Orkan", корпус якого був збудований ще в НДР проте ФРН він став непотрібний і проданий Польщі, де подальше насичення обладнанням було здійснено в Гданську.
На цьому історичну прогулянку приміщеннями музею закінчую, лишилася ще вулична експозиція, про яку, сподіваюся напишу і…
Далі буде…
Ще щоб щось написати спочатку, згадаю, що мені сподобалося, як школярам екскурсію організували в цьому музеї. Не знаю, чи такий підхід прийнятий у всіх музеях Польщі, проте в ньому мені сподобалося - школярів ніхто не примушував всім натовпом ходити за екскурсоводом - хто хотів- ходив дивився самостійно, що його цікавило, хьл хотів, сидів на лавочках і втикав в смарт, а хто хотів - ходив за ним і слухав розповідь. Ідеально просто. Ніхто нікому не заважає, нікому не нудно, ні в кого не виробляється відраза до відвідування музеїв. Та й взагалі, всі дні на вулицях де я ходив, постійно бачив, таке враження, що екскурсійні вервечки дітей.
Але повернемося та продовжимо прогулянку музеєм ВМС.
Річну флотилію Польща сформувала одразу по оголошенню незалежності. В спадок перейшли вцілілі кораблі Австро-Угорщини з її віслянської флотилії, а також згодом реквізовані приватні річні кораблі.
Трохи річної флотилії, більше морського нижче під cut-ом…
Той самий цивільний корабель перетворений у військовий – «Stefan Batory».
Був реквізований в 1920 році, під час польсько-більшовицької війни діяв між Модліном та Нешавою. Повернутий власникам в 1926 році.
А це вже монітор ORP “Pińsk”, він же монітор «Житомир».
Збудований в 1920 році в Гданську, разом з 3-ма однотипними моніторами спочатку був на Віслі, в Торуні, згодом переведений в Пінськ. Під час 2-гої світової брав участь в протиповітряній обороні на річках, після нападу СРСР на Польщу його, як і інші спробували перевести на західний фронт, із-за зруйнованих мостів, що перекрили прохід по річкам це не вийшло, монітори затопили, а команда приєдналася до сухопутних військ. СРСР ці всі монітори, в тому числі і “Pińsk”, підняв, відремонтував перейменував та включив вже в склад свого річного флоту. Під час бойових дій вже в складі радянської армії був потоплений артилерійським вогнем німців 1 вересня 1941-го року.
Піднімаємося на третій поверх, де тоді була представлена історія морського флоту від часів відновлення незалежності.
Дизайн сходів сподобався, от зараз в схожому стилі оформили виставки – і кольорах, і круглих вітринах…
А тоді це виглядало загалом так
Це мабуть найкраще фото, яке покаже, як тоді виглядав загальний план залу – по центру вітрини з зразками одягу військових моряків різних часів, по периметру плакати з історією флоту, під плакатами моделі кораблів та якісь речі з них, що відповідають періодам описаним над ними, а поруч великокаліберні кулемети.
Фотографії тих самих кулеметів також дадуть можливість побачити трохи загальних планів.
Це спарений 12.7 мм. кулемет Browning M2 з водним охолодженням, якщо чесно, я подумав спочатку, що це якась польська версія максіма, але помилився.
Видно на другому плані вітрини, плакати і.т.д. і.т.п.
Поруч є версія без водяного охолодження знята колись з Блискавиці.
Ну і щоб закінчити з наявними фотографіями кулеметів, перед тим як підійти до моделей, покажу ще 13.2 мм. французький кулемет Hotchkiss з ORP "Żbik"
В дописі про музейну частину Блискавиці я показував моделі перших бойових одиниць новоствореного польського в флоту. В основній масі це були закуплені по всіх усюдах невеликі кораблі та катери. Але в тому переліку була і така махіна, як колишній бронепалубний крейсер ORP «Bałtyk»
Введений в експлуатацію в 1899 році французький бронепалубний колоніальний крейсер «D'Entrecasteaux» в 1922 році був проданий Бельгії, а та в свою чергу в 1927 році продала його Польщі, де використовувався як плавуча казарма та навчальний корабель. Видно на моделі, що артилерія демонтована, гармат не видно. Дожив до початку 2-гої світової, пережив її початок проте в 1942-му році був розібраний німцями на метал.
Присутні, загиблі на початку війни ORP «Gryf”
та ORP “Wicher”
Про них я розповідав в тому ж дописі про музейну частину частину Блискавиці.
Ще один втрачений під час бойових дій корабель – ORP “Orkan” (Ураган)
Британський есмінець типу М, підняв польський прапор 5 грудня 1942-го року. Крім північних конвоїв часто залучався до патрулювання в Біскайські затоці, саме цей корабель транспортував труну з тілом Сікорського з Гібралтару. При прикритті конвою SC-143 8-го жовтня 1943-го року був торпедований німецьким підводним човном, вражений ним – торпеда попала в кормові паливні танки, що спричинило вторинний вибух вже палива та озброєння та потонув за 4 хвилини. Загинуло 178 польських моряків, 6 британців з команди зв’язку, та ще 10-15 британських моряків. Це були найбільші одночасні втрати серед моряків польських кораблів за всю війну.
Підводний човен, який пустив смертоносну торпеду – U-378, був потоплений зі всім екіпажем літаком з американського ескортного авіаносця через 12 днів – 20 жовтня…
Таке враження, що або тоді виставили в музейній експозиції спеціально затонулі кораблі, або я так випадково фотографував, умовний розподіл такий вийшов – в музеї більшість тих, які загинули, на борту Блискавиці більшість тих, які пережили…
Ось і крейсер ORP “Dragon”, ще один корабель, який був торпедований.
Збудований в 1918 році, полякам переданий в грудні 1943-му, екіпаж скомплектований з купи інших кораблів – Бурі, Блискавиці, Гарланда. Крім того в екіпаж залучили колишніх моряків з пінської флотилії(я якраз на початку показував один з її моніторів) , яких за домовленістю з Сталіним вдалося витягнути з радянських таборів. Спочатку планувалося, що він буде діяти на Далекому Сході, де в свій час цей корабель воював в складі Королівського флоту, проте згодом плани змінилися.
Наскільки я зрозумів, особливо до якихось операцій крейсер практично не залучався до літа 1944-го, можливо декілька раз було патрулювання, а більшість часу відводилося на навчання та поточні ремонти та невеликі модернізації. Основною операцією в якій він прийняв участь – це була висадка союзників у Франції де він разом з іншими кораблями забезпечував вогневу підтримку діям наземних сил. Загалом, йому вдалося загасити декілька батарей противника, дякуючи його обстрілу було знищено групу танків німців, що зірвало теж їх плани по атаці десанту.
Проте 8 липня він був атакований німецькою «живою» торпедою (коли торпеду на ціль виводить людина на спеціальному рушії, пускає її і тоді вона рухається вже самостійно). Загинуло 37 чоловік. Ремонт корабля внаслідок його віку та тяжкості пошкоджень визнали недоцільним та використали в якості будівельного матеріалу при створенні штучного молу для тимчасового порту в районі висадки. Вцілілий екіпаж продовжив службу на однотипному ORP “Conrad”, про який я розповідав в дописі про Блискавицю.
Після закінчення 2-гої світової Польща опинилася в складі країн Варшавського договору, тому почала отримувати у свій флот кораблі радянських проектів та з радянським озброєнням. Одразу післявоєнних або там не було, або ж я не сфотографував. А через деякий час після відновлення кораблебудівної промисловості Польща почала будувати певні кораблі собі сама, зокрема, наприклад, десантні проекту 771
Взагалі, в 70-і,80-ті основна маса радянських десантних кораблів будувалася на польських верфях. То й же наш «Юрій Олефіренко» був збудований в Гданську…
Показане можливе завантаження корабля.
Тральщики проекту 206F теж будувалися Польщею для себе, зокрема в Гдині.
На сьогодні в польських ВМС досі є корабель цього проекту ORP «Czajka» 1966-го року будови.
А це вже свіжачок, один з найновіших кораблів Польщі, теж власної побудови – корабель матеріально-технічного забезпечення ORP «Kontradmirał Xawery Czernicki».
До речі, навряд чи хтось зверне увагу, що обриси цього корабля чимось нагадують нашу «Балту». Насправді він будувався як судно розмагнічування і в 1991 році був готовий на 90%. Проте його замовник, на той час не СРСР, а Росія, вже не мали можливості його викупити, тому корабель лишився на верфі в якості оплати за працю. Тривалий час його намагалися комусь продати, поки не вдалося домовитися з власними ВМС про безкоштовну передачу їм, за умови реконструкції та перебудова в інтересах ВМС на тій же верфі. В результаті роком закладки почав рахувати 200-ний, а в 2001 було піднято прапор.
Закінчу допис збірною солянкою кораблів в польських ВМС, що стали результатом перебування в різних військово-політичних блоках.
Підводний човен на передньому плані – це радянський проект 877 Палтус, ORP Orzeł 1986-го року будови, досі діючий.
Менший за ним – це колишній норвезький проекту 207 1966 року, ORP «Sokół». Конкретно цей, з бортовим 294 вивели з складу флоту та хочуть тут же в Гдині зробити з нього ще один музей, проте в складі флоту лишається ще два підводних човни аналогічного проекту.
Великий корабель – це американець, фрегат типу «Олівер Хазард Перрі» 1978 року, в польських ВМС – ORP «Gen. T. Kościuszko».
Маленький корабель – ракетний, проекту 660М, ORP "Orkan", корпус якого був збудований ще в НДР проте ФРН він став непотрібний і проданий Польщі, де подальше насичення обладнанням було здійснено в Гданську.
На цьому історичну прогулянку приміщеннями музею закінчую, лишилася ще вулична експозиція, про яку, сподіваюся напишу і…
Далі буде…