![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikДім Упхагена також є однією із філій Історичного музею Гданська. В принципі, спеціально я б в нього не йшов, коли читав – особливо не зацікавив, проте мав той квиток all inclusive, то вирішив скористатися по максимуму та відвідати теж.
Кам’яний будинок на цьому місці з’явився десь в районі XV ст. Зрозуміло що з тих часів неодноразово перебудовувався та реконструювався поки в 1775 році його не купив Йоган Упхаген, який після покупки провів грунтовну реконструкцію і результат якої ми маємо змогу спостерігати сьогодні.
Ну насправді не тої реконструкції. Під час боїв 2-гої світової будинок був сильно зруйнований. Але ось тут починає спливати його певна унікальність.
Протягом тривалого часу після реконструкції виконаної Йоганом Упхагеном не проводилися більше ґрунтовні перебудови. Я навіть десь зустрів таку чи то легенду, чи то правду, що в заповіті було прямо вказано цю заборону або ж втрачалося право наслідування. Таким чином цей будинок до початку XX ст. дійшов з оригінальною та цілісною структурою та інтер’єрами кінця XVIII ст. Коли виникла загроза спадкоємцями Упхагенів продажу цього будинку та його переобладнання новими власниками згідно реалій XX ст. гдаська спільнота підняла шум і в результаті будинок перейшов у керування містом. А в ньому, в 1910 році відкрили музей.
Дякуючи музейній діяльності, всі його інтер’єри були детально описані, а під час наближення бойових дій до міста, значна частина інвентарю вивезена. Детальні описи, врятоване начиння допомогли доволі добре відновити його заморожений після XVIII ст. вигляд.
Фасад був відбудований 1953 році, а робота музею знов розпочалася тільки 1998 році.
А чому я написав так багато тексту, та не розбавив їх жодної фотографією? А тому, що я умудрився не зробити жодної фотографії цього будинку зовні, до того ж двічі. Тому, щоб було уявлення як він виглядає стирю фотографію в вікіпедії….
А кого цікавлять збережені приміщення – прошу під cut…
Ну, передпокій з контролем та касою я теж не сфотографував, так само як і сходи, а от перше приміщення, відчинене для відвідувачів так:
Ця кімната носить назву Чайна. ЇЇ фішкою є вікна, з яких відкривається вид, як на вулицю перед будинком, так і на передпокій внизу. Так – в ній влаштовані внутрішньо будинкові вікна, перший раз таке бачу :).
В кінці XVIII ст. приходить мода розпивати чаї та кофе і для цих потреб відводять в багатих будинках окремі кімнати. Ну і оскільки чай – то східний продукт, у відповідній тематиці розписали кімнату.
Східні мотиви, східні божества, мабуть…
Ще тут є піч, здається одна з 3-х вцілілих оригінальних XVIII ст.
Далі – найпредставницькіша кімната – вітальня. Реконструкція цього приміщення була завершена Йоганом Упхагеном практично останньою зі всього будинку – в 1786 році.
На панелях тут намальовані пейзажі грецьких старожитностей, в дзеркалі можна побачити люстру, яка подібно до інших «рухомих» частин цього приміщень була втрачена, а згодом реконструйована.
Баштовий годинник в спеціально придумані для нього ніші теж не оригінальний проте старовинний.
А от піч оригінальна.
До речі, зверніть увагу як вони зроблені – в «культурні» кімнати розвернуті, скажімо так тилом, а заправляються паливом з коридору, щоб сміття, попіл і.т.д. не заносилося.
Іще вітально-інтер’єрного
Отут розпис панелей за пуфиком видно ліпше.
Велика їдальня.
Ну тут багато не розповіси. Назва говорить сама за себе.
Наступна кімната – Кімната комах або Комахова кімната.
Тут погано видно, проте на панелях зображені різні метелики та інша комахоподібна живність, звідси одна з назв кімнати. Теоретично-можливе застосування – для відпочинку. Ще зустрічав, що цю кімнату називають Палярнею, тобто для куріння, проте на слух польську сприймаю погано(ну так, я її взагалі не знаю, проте дякуючи схожості читати і розуміти ще можна) і єдине джерело де говорилося про походження назви було звукове, тому обґрунтувати цю назву не можу…
Читальня або кімната Квітів.
Ну тут з назвою все просто :) знову ж по малюнкам і відомому призначенню.
Тут є цікавий диван з, якби це зараз назвали мабуть, анатомічними сидінням та спинкою.
За цим приміщенням ховається ще два, які не фотографував – Музична кімната та Мала їдальня звідки службовими сходами можна спуститися вниз, в технічні приміщення, на зразок кухні.
Тут же житло когось з обслуговуючого персоналу.
Судячи по близькості до кухні, можу припустити, що кухаря чи кухарки.
Модель будинку в розрізі теж є в наявності.
Ну і наостанок родове дерево Упхагенів, яке розпочинається в 1560-тому році.
В цей час вже зовсім стемніло, проте було бажання ще повештатися містом і вже зовсім в темноті, під інколи накрапаю чим дощиком і ще трохи пошастав в нових місцях.
Про що сподіваюся, ще напишу і …
Далі буде…
Кам’яний будинок на цьому місці з’явився десь в районі XV ст. Зрозуміло що з тих часів неодноразово перебудовувався та реконструювався поки в 1775 році його не купив Йоган Упхаген, який після покупки провів грунтовну реконструкцію і результат якої ми маємо змогу спостерігати сьогодні.
Ну насправді не тої реконструкції. Під час боїв 2-гої світової будинок був сильно зруйнований. Але ось тут починає спливати його певна унікальність.
Протягом тривалого часу після реконструкції виконаної Йоганом Упхагеном не проводилися більше ґрунтовні перебудови. Я навіть десь зустрів таку чи то легенду, чи то правду, що в заповіті було прямо вказано цю заборону або ж втрачалося право наслідування. Таким чином цей будинок до початку XX ст. дійшов з оригінальною та цілісною структурою та інтер’єрами кінця XVIII ст. Коли виникла загроза спадкоємцями Упхагенів продажу цього будинку та його переобладнання новими власниками згідно реалій XX ст. гдаська спільнота підняла шум і в результаті будинок перейшов у керування містом. А в ньому, в 1910 році відкрили музей.
Дякуючи музейній діяльності, всі його інтер’єри були детально описані, а під час наближення бойових дій до міста, значна частина інвентарю вивезена. Детальні описи, врятоване начиння допомогли доволі добре відновити його заморожений після XVIII ст. вигляд.
Фасад був відбудований 1953 році, а робота музею знов розпочалася тільки 1998 році.
А чому я написав так багато тексту, та не розбавив їх жодної фотографією? А тому, що я умудрився не зробити жодної фотографії цього будинку зовні, до того ж двічі. Тому, щоб було уявлення як він виглядає стирю фотографію в вікіпедії….
А кого цікавлять збережені приміщення – прошу під cut…
Ну, передпокій з контролем та касою я теж не сфотографував, так само як і сходи, а от перше приміщення, відчинене для відвідувачів так:
Ця кімната носить назву Чайна. ЇЇ фішкою є вікна, з яких відкривається вид, як на вулицю перед будинком, так і на передпокій внизу. Так – в ній влаштовані внутрішньо будинкові вікна, перший раз таке бачу :).
В кінці XVIII ст. приходить мода розпивати чаї та кофе і для цих потреб відводять в багатих будинках окремі кімнати. Ну і оскільки чай – то східний продукт, у відповідній тематиці розписали кімнату.
Східні мотиви, східні божества, мабуть…
Ще тут є піч, здається одна з 3-х вцілілих оригінальних XVIII ст.
Далі – найпредставницькіша кімната – вітальня. Реконструкція цього приміщення була завершена Йоганом Упхагеном практично останньою зі всього будинку – в 1786 році.
На панелях тут намальовані пейзажі грецьких старожитностей, в дзеркалі можна побачити люстру, яка подібно до інших «рухомих» частин цього приміщень була втрачена, а згодом реконструйована.
Баштовий годинник в спеціально придумані для нього ніші теж не оригінальний проте старовинний.
А от піч оригінальна.
До речі, зверніть увагу як вони зроблені – в «культурні» кімнати розвернуті, скажімо так тилом, а заправляються паливом з коридору, щоб сміття, попіл і.т.д. не заносилося.
Іще вітально-інтер’єрного
Отут розпис панелей за пуфиком видно ліпше.
Велика їдальня.
Ну тут багато не розповіси. Назва говорить сама за себе.
Наступна кімната – Кімната комах або Комахова кімната.
Тут погано видно, проте на панелях зображені різні метелики та інша комахоподібна живність, звідси одна з назв кімнати. Теоретично-можливе застосування – для відпочинку. Ще зустрічав, що цю кімнату називають Палярнею, тобто для куріння, проте на слух польську сприймаю погано(ну так, я її взагалі не знаю, проте дякуючи схожості читати і розуміти ще можна) і єдине джерело де говорилося про походження назви було звукове, тому обґрунтувати цю назву не можу…
Читальня або кімната Квітів.
Ну тут з назвою все просто :) знову ж по малюнкам і відомому призначенню.
Тут є цікавий диван з, якби це зараз назвали мабуть, анатомічними сидінням та спинкою.
За цим приміщенням ховається ще два, які не фотографував – Музична кімната та Мала їдальня звідки службовими сходами можна спуститися вниз, в технічні приміщення, на зразок кухні.
Тут же житло когось з обслуговуючого персоналу.
Судячи по близькості до кухні, можу припустити, що кухаря чи кухарки.
Модель будинку в розрізі теж є в наявності.
Ну і наостанок родове дерево Упхагенів, яке розпочинається в 1560-тому році.
В цей час вже зовсім стемніло, проте було бажання ще повештатися містом і вже зовсім в темноті, під інколи накрапаю чим дощиком і ще трохи пошастав в нових місцях.
Про що сподіваюся, ще напишу і …
Далі буде…