На Різдво у Львів.
Jan. 9th, 2013 22:17Побував цього року на святкуванні Різдва у Львові. Цікаво було подивитися, як це обставляється в цьому місті, оскільки в нас зазвичай все обмежується короткими театральними постановками і на цьому практично все. Будуть фотографії приправлені враженнями :).
Ця мандрівка була для мене в деякій мірі особливою, оскільки поїхав не на автомобілі, та як завжди, а на потязі. Хотів на автомобілі , але під вагою наведених аргументів – дешевизною, ненапряжністю, як для мене-водія, більшою безпечністю відносно зараннього стану доріг мене переконали скористатися потягом. В результаті я закріпився на думці, що я кщо є можливість власним авто. То краще ним і тільки ним. Ну, да це таке.
Потяг прибув в Львів точно за розкладом і подалися на вокзал трохи перекусити, та привести себе до ладу. Вокзал, не дивлячись на свій помпезний і дійсно чудовий зовнішній вигляд

та чудовий критий перон справив не найкраще враження. Хай мене пробачать львів’яни, але йому реально не вистачає гарної вентиляції, повітря не найкраще….
В центр рішили добиратися виключно тим, чого нема вдома – трамваєм. І тут я був вражений на повал. Можливо комусь це здасться і смішним, але мене вразила така штука як компостер. В нас він вже давно вимер як клас, а тут прям така ностальгія – береш талончик, ложиш його в нього, клацаєш і маєш якийсь малюнок з дірочок ))))).
Програма тих заходів , що проходитимуть в місті, була люб’язно надана
beautifullady22, потім поглиблена самостійно, тому приблизно куди йти, що дивитися і.т.д. було ясно.
Зранку нічого не відбувалося, рішили просто по валандатися по вулицях, подивитися на дідуха, встановленого самим меером )))
З трамваю вийшли на площі Ринок, яка потроху наповнювалася людьми

Увагу привернула якась незрозуміла кулеподібна будівля, яка називалася Ice house, чи якось так, ціна входу всього 10 грн., чому б і не глянути що там?
А там справжні льодові скульптури, гарно витесані та підсвічені.

Детальніше написав раніше тут.
Поруч був якийсь книжковий магазин – Книжкова криївка, чи як, зайти – а фіг там, дійсно криївка. Тут же найшовся якийсь дядько, який розповів, що і Бандера був єврей, і Шухевич єврей, і в нього теж найшлася єврейська кров, і що після цього багато рідних ввічливо закрили перед ним двері, хоча він сам себе вважає українцем. Цікаво, таке реально тільки у Львові? Ну взагалі, отак випадково поспілкуватися на такі теми, почути таку історію і потім просто розійтися…?
При пошуку дідуха десь зустрілася отака шопка

А згодом зустрівся і сам дідух

його таким сюди встановили, чи тут по елементах збирали?
Наскільки зрозумів, перед оперним встановлена головна ялинка Львова

не будучи дуже високою – вона справжня, надзвичайно лапата, гарно прикрашена і гармонійна. Львів’янам вдалося підібрати на цей рік чудову ялинку.
Простір святкового ярмарку не дивлячись на відносно ранню годину вже добре заповнився людьми, які ходили від одної крамнички до іншої, щось собі їли, пили, запасалися Різдвяними львівськими сувенірами.

Якраз підходив час, що мало починатися те свято пампуха, тому назад на площу, а там вже оформилася жива шопка, прикольно

На сцені нічого не починалося, а погляд на вежу ратуші

викликав згадку, що на неї можна якось попасти, і таки дійсно так, можна було попасти.
Піднімаючись безкінечними прольотами

Нарешті дістався на вершину світу з якої Львів як на долоні, вид кращий ніж з Високого Замку)))







Внизу видно сцену

Тут, трохи не очікувано, вдарив дзвін годинника, але пощастило то засняти
Я чомусь думав, що воно в середині калатає, ан ні виявилося, молоток зовні б’є (по правому дзвоні).
Після цього спустився до сцени, де якраз саме все розпочиналося, розкрутили вони Різдвяну зірку, правда в’яло якось

І почалися виступи Вертепів та змагання пампухоїдів. Вертепи були на традиційну тематику, та з нетрадиційним текстом, переробленим на сучасні мотиви, включаючи сучасну політику, азіровщину і.т.п. Оскільки до цього часу я вертепів взагалі не бачив, було цікаво подивитися.
Щось ще мало бути в Шевченковому гаю, тому далі шлях лежав туди. Шевченків гай, хто не знає, це музей під відкритим небом, де зібрано традиційні хати зі всіх країв країни.
Щось на зразок живої шопки там

але вони ще й виступали.
Згодом показували виступи дітей на сцені, також щось на різдвяну тематику, вже не пам’ятаю, що саме, особливо не дослухався, бо стало цікаво оглянути і сам музей.
Якщо чесно, значна частина будинків не в найкращому стані, ті що по центру, церкви в гарному стані, а от чим далі від центру, тим гірший стан.
Декілька фот

Водяний млин, цікаво, що у нього в середині і чи ллється там дійсно вода коли тепло?

Ще хата

цікава, сама дерев’яна, а зовні «заштукатурена» глиною, етакий симбіоз українських глиняних хат і будинків прикарпаття?
Лемківська церква

Ще одна, не пам’ятаю звідки, сама центральна сказав би, в ній навіть йшла служба, да і в інших висів розклад служб

Шопка на її території

Хата 1875 року випуску, з Снятинського району, накрити соломою, так і не зрозумієш з якої історичної області України

На вході всіх зустрічає і проводжає зажурений Шевченко

могли б його колись веселішим зробити, хоча, можливо він сумує за об’єктами які валяться на території музею (я їх не фотав правда).
Ще з цікавого відмічу школу, ото вже дійсно виглядає серйозно, великий клас, різки у відрі, «осляча», чи як там її парта в кінці, нормально оформлене житлове приміщення вчителя, набагато логічніше і грунтовніше все виглядає в порівнянні з Прикарпатським.
Після музею назад в центр, трохи на пампухи, трохи на «Різдво з Львівським», послухали любительське змагання-колядування, в одного чоловіка був гарний голос, не посперечаєшся, навчання Львівському вальсу з «вихилясами», «кавалерками» ще чимось та збір учасників вертепу, чи чогось такого, що починалося з співу на сцені місцевих співаків, принаймні тих, що побачив, наближалася 7-ма година, і був час йти на містерію від театру Воскресіння, що проходила в дворику ратуші. Показували щось, мабуть також засноване на вертепних традиціях, чи як. З кількістю народу чи з оформленням глядацького залу вони підкачали, нормально все видно не було, хоча ті дії з вогнем, під світкою, музикою таки зачаровують.
Гарних фото не вийшло, задумуюся вже таки над оновленням свого фотоапарата, але вже що вийшло.

Ангели спускаються з небес

Ну і трохи декорацій після завершення вистави


А по вулицях вже почали ходити колядники, потроху покращуючи свій настрій, настрій глядачів та , мабуть, свої гаманці, нє?
Одна з груп


Ще одна

Ну і лайв, знімав з фото, чути погано, видно погано, але атмосферу передає :)
Опісля ще трохи по вечірньому Львову, зустрілася отака вітрина з шопкою, створеною з чогось смачнючого

Ну і ялинка, вже освітлена святковими вогнями

Народу гуляла тьма, ще раз повторюся, що як для мене – дивне таке святкування релігійного свята, в приємну сторону дивне :), було гарно.
Ну і час натікав, доїхавши на скаженому, на цей раз, трамваї до вокзалу успішно на потяг і додому.
День пройшов гарно
Ця мандрівка була для мене в деякій мірі особливою, оскільки поїхав не на автомобілі, та як завжди, а на потязі. Хотів на автомобілі , але під вагою наведених аргументів – дешевизною, ненапряжністю, як для мене-водія, більшою безпечністю відносно зараннього стану доріг мене переконали скористатися потягом. В результаті я закріпився на думці, що я кщо є можливість власним авто. То краще ним і тільки ним. Ну, да це таке.
Потяг прибув в Львів точно за розкладом і подалися на вокзал трохи перекусити, та привести себе до ладу. Вокзал, не дивлячись на свій помпезний і дійсно чудовий зовнішній вигляд

та чудовий критий перон справив не найкраще враження. Хай мене пробачать львів’яни, але йому реально не вистачає гарної вентиляції, повітря не найкраще….
В центр рішили добиратися виключно тим, чого нема вдома – трамваєм. І тут я був вражений на повал. Можливо комусь це здасться і смішним, але мене вразила така штука як компостер. В нас він вже давно вимер як клас, а тут прям така ностальгія – береш талончик, ложиш його в нього, клацаєш і маєш якийсь малюнок з дірочок ))))).
Програма тих заходів , що проходитимуть в місті, була люб’язно надана
Зранку нічого не відбувалося, рішили просто по валандатися по вулицях, подивитися на дідуха, встановленого самим меером )))
З трамваю вийшли на площі Ринок, яка потроху наповнювалася людьми

Увагу привернула якась незрозуміла кулеподібна будівля, яка називалася Ice house, чи якось так, ціна входу всього 10 грн., чому б і не глянути що там?
А там справжні льодові скульптури, гарно витесані та підсвічені.

Детальніше написав раніше тут.
Поруч був якийсь книжковий магазин – Книжкова криївка, чи як, зайти – а фіг там, дійсно криївка. Тут же найшовся якийсь дядько, який розповів, що і Бандера був єврей, і Шухевич єврей, і в нього теж найшлася єврейська кров, і що після цього багато рідних ввічливо закрили перед ним двері, хоча він сам себе вважає українцем. Цікаво, таке реально тільки у Львові? Ну взагалі, отак випадково поспілкуватися на такі теми, почути таку історію і потім просто розійтися…?
При пошуку дідуха десь зустрілася отака шопка

А згодом зустрівся і сам дідух

його таким сюди встановили, чи тут по елементах збирали?
Наскільки зрозумів, перед оперним встановлена головна ялинка Львова

не будучи дуже високою – вона справжня, надзвичайно лапата, гарно прикрашена і гармонійна. Львів’янам вдалося підібрати на цей рік чудову ялинку.
Простір святкового ярмарку не дивлячись на відносно ранню годину вже добре заповнився людьми, які ходили від одної крамнички до іншої, щось собі їли, пили, запасалися Різдвяними львівськими сувенірами.

Якраз підходив час, що мало починатися те свято пампуха, тому назад на площу, а там вже оформилася жива шопка, прикольно

На сцені нічого не починалося, а погляд на вежу ратуші

викликав згадку, що на неї можна якось попасти, і таки дійсно так, можна було попасти.
Піднімаючись безкінечними прольотами

Нарешті дістався на вершину світу з якої Львів як на долоні, вид кращий ніж з Високого Замку)))







Внизу видно сцену

Тут, трохи не очікувано, вдарив дзвін годинника, але пощастило то засняти
Я чомусь думав, що воно в середині калатає, ан ні виявилося, молоток зовні б’є (по правому дзвоні).
Після цього спустився до сцени, де якраз саме все розпочиналося, розкрутили вони Різдвяну зірку, правда в’яло якось

І почалися виступи Вертепів та змагання пампухоїдів. Вертепи були на традиційну тематику, та з нетрадиційним текстом, переробленим на сучасні мотиви, включаючи сучасну політику, азіровщину і.т.п. Оскільки до цього часу я вертепів взагалі не бачив, було цікаво подивитися.
Щось ще мало бути в Шевченковому гаю, тому далі шлях лежав туди. Шевченків гай, хто не знає, це музей під відкритим небом, де зібрано традиційні хати зі всіх країв країни.
Щось на зразок живої шопки там

але вони ще й виступали.
Згодом показували виступи дітей на сцені, також щось на різдвяну тематику, вже не пам’ятаю, що саме, особливо не дослухався, бо стало цікаво оглянути і сам музей.
Якщо чесно, значна частина будинків не в найкращому стані, ті що по центру, церкви в гарному стані, а от чим далі від центру, тим гірший стан.
Декілька фот

Водяний млин, цікаво, що у нього в середині і чи ллється там дійсно вода коли тепло?

Ще хата

цікава, сама дерев’яна, а зовні «заштукатурена» глиною, етакий симбіоз українських глиняних хат і будинків прикарпаття?
Лемківська церква

Ще одна, не пам’ятаю звідки, сама центральна сказав би, в ній навіть йшла служба, да і в інших висів розклад служб

Шопка на її території

Хата 1875 року випуску, з Снятинського району, накрити соломою, так і не зрозумієш з якої історичної області України

На вході всіх зустрічає і проводжає зажурений Шевченко

могли б його колись веселішим зробити, хоча, можливо він сумує за об’єктами які валяться на території музею (я їх не фотав правда).
Ще з цікавого відмічу школу, ото вже дійсно виглядає серйозно, великий клас, різки у відрі, «осляча», чи як там її парта в кінці, нормально оформлене житлове приміщення вчителя, набагато логічніше і грунтовніше все виглядає в порівнянні з Прикарпатським.
Після музею назад в центр, трохи на пампухи, трохи на «Різдво з Львівським», послухали любительське змагання-колядування, в одного чоловіка був гарний голос, не посперечаєшся, навчання Львівському вальсу з «вихилясами», «кавалерками» ще чимось та збір учасників вертепу, чи чогось такого, що починалося з співу на сцені місцевих співаків, принаймні тих, що побачив, наближалася 7-ма година, і був час йти на містерію від театру Воскресіння, що проходила в дворику ратуші. Показували щось, мабуть також засноване на вертепних традиціях, чи як. З кількістю народу чи з оформленням глядацького залу вони підкачали, нормально все видно не було, хоча ті дії з вогнем, під світкою, музикою таки зачаровують.
Гарних фото не вийшло, задумуюся вже таки над оновленням свого фотоапарата, але вже що вийшло.

Ангели спускаються з небес

Ну і трохи декорацій після завершення вистави


А по вулицях вже почали ходити колядники, потроху покращуючи свій настрій, настрій глядачів та , мабуть, свої гаманці, нє?
Одна з груп


Ще одна

Ну і лайв, знімав з фото, чути погано, видно погано, але атмосферу передає :)
Опісля ще трохи по вечірньому Львову, зустрілася отака вітрина з шопкою, створеною з чогось смачнючого

Ну і ялинка, вже освітлена святковими вогнями

Народу гуляла тьма, ще раз повторюся, що як для мене – дивне таке святкування релігійного свята, в приємну сторону дивне :), було гарно.
Ну і час натікав, доїхавши на скаженому, на цей раз, трамваї до вокзалу успішно на потяг і додому.
День пройшов гарно
(no subject)
Date: 2013-01-09 20:51 (UTC)А шопка, то не я придумав - ось:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D8%EE%EF%EA%E0
(no subject)
Date: 2013-01-09 21:04 (UTC)