Крим-2010. Частина перша.

[terwik]

Зараз холодно, паскудно, на вулиці тумани, хочеться згадати щось приємне та тепле – а що таким може бути? Море-сонце-пляж звичайно ))). Цього року на морі побувати не вдалося – тому прийдеться поринати в спогади минулого року -2010.

Їздив я на море тоді в кінці липня, дещо різко на нього рішив їхати – відпустки то лишалося тільки півтора тижня, але для мене це норма. Добирався дорогами загального користування, з ненавистю згадую кусок між Хмельницьким та Вінницькою областю,з любов’ю відрізок Одеської траси – само собою із-за якості асфальтового покриття. На шляху попався кусок дороги з прикольно живучими там деревами, якраз зупинявся по технічних причинах, то і зафоткав заодно на мобілку:

етака дорога в майбутнє), світле...
Проїхав мимо Олешківських пісків не знаючи про це – жалкую що не заїхав не подивився. Потрапив в пробку, на трасі!!! Між Миколаєвом і Херсоном, жутко був здивований цим видовищем, чотирьох-рядка між багатотисячними містам, обласними центрами, які знаходяться на  відстані в 50 км. так і проситься… Хоча вона там будується, але якось мєєєєдлєнно, довго і в’яло.

В’їзд в Крим зустрічає КПП даішне – правда без самих даів , але з прапорами Криму. А як заїхав – там таке відчуття, що попав частково back in the USSR, якась така атмосфера прям… Я там Ікаруси навіть побачив на маршрутах і кругом гасла влади – які вони класні, як вони дбають про народ і особливо про кримчан, етаке, звичайно дике видовище, як для мене… Заїхав трохи поблудив і доїхав до місця першопочаткового перебування – міста Саки. Заїхав загалом за часіків 13 з половиною….нормально, для 900-т з гаком кілометрів доволі непогано, кофейком доганявся , щоб не заснути, п’ю я його рідко, так що допомагає він мені якісно.

Приїхав, поникався-пошукав де б то заселитися - жити в саках я планував дня 3, при чом один - найти тяжко, але в кінці найшов, влаштувався і настало блаженство - по плану мене чекало 3 дні блаженства - море-сонце-пляж-сон-столовка без всяких лишніх рухів і напрягів. Так в принципі і вийшло відсипався, відпочивав, купався, гуляв - прям рослинне життя, але інколи корисне для розслабона.

Перший день після заселення ніяких фоток - відчуття - ваууу, морее, вперед в нього і не вилазити. Накупавшись вдень, наївшись в столовкі вечері, випивши кампоту пішов досліджувати територію, вже с фотоапаратом. На території не виявив жодного генделика- спочатку був засмучений, потім навпаки зрадів - оскільки нічо не заважало б по вечорах вкушати солодкий сон.
Отаким заходом закінчився перший день відпочинку:

Далі всі інші дні були сонячно-


пляжно-


морські:


Погода стояла неперевершена. море залишалося теплим і все було чудово.
Все ця ніга була розбавлена лишень походом до невеликих розкопок Кара-тобе - які відкопали недалеко від пансіоната і які знаходять на розвилці дороги на Євпаторія та повороту на вул. Морську.  Оскільки, це поселення ще в давнину знаходилося на доволі таки -стратегічно важливій точці, жили та господарювали тут різні народи в різні часи - і грецькі колоністи, і стояли частини римського війська, і скіфи, і татари від яких і пішла саме зарашня назва Кара-тобе - чорна возвишеність, якщо я не помиляюся. Орієтиром для пошуку виступатиме дот часів побудови 40-50- років, який чудово видно з дороги.
Колись, давним давно, бачив як там навіть відкопали якесь поховання -скелет зі всіма залишками убранства...може хтось колись також вів щоденники, а тепер його отак відкопали- подвійні почуття викликало.
Розкопки там проводять спеціалісти з Росії, в України, як завжди, на культурну спадщину нема грошей. Так вони того року побудували експерементальну садибу скіфа, здається, по технологіях того часу - стіни потолок, двері - без застосування сучасних матеріалів. Так вже не пам'ятаю з чого саме, але саме цікаве те, що в середині не було задухи - на вулиці градусів 30 тепла, а в середині відчувалася приємна прохолода - вміли колись будувати, якщо все правильно було змодельовано археологами-експерементаторами, без кондиціонерів обходилися ).
В саме місто не виїжав, хоча можна було б разок і з'їздити подивитися чи нічо не змінилося. Через дорогу знаходиться озеро з грязюкою, яка є цілющою завдяки особливостям свого мінерального складу, відповідно частина санаторіїв на березі промишляє грязелікуванням. Да і самі люди відзначаються,  доводилося бачити чорно-білих або в смужечку людей, що тільки очі світяться через то болото)))
3 дні пройшло як один і по плану слід було рухатися далі - наступним пунктом дислокації мав стати Севастополь з оглядом при транзиті Бахчисараю.
Далі буде....

Comments

[demarcos.livejournal.com]

Так да..з Миколаїва в Крим дороги завантажені пристойно. Я в минулому році зробив невеличкий крюк між Херсоном і Армянськом і поїхав через Чаплинку, дорога там майже порожня, ще якщо на базарний день натрапиш в Чаплинці, можна купити дуже дешевого винограду :)

[terwik.livejournal.com]

Ну, я якраз за цю дорогу і говорю, про виноград не знав, дякую за інформацію.
Вона ж йде мимо тої міні-пустелі