В передостанній день перебування в Криму прокатався в Ялту. Звичайно, в Ялті є купа місць зі всяким цікавим і Воронцовський палац, і Лівадія, і Ластівчине гніздо, і сама Ялта, але було обмеження в часі тому вирішив відвідати тільки Нікітский ботанічний сад та Поляну казок. Нікітский – цікаво було побродити там самостійно, Поляну – ібо там ні разу до цього не бував, а подивитися теж цікаво.
Дорога з Севастополя в Ялту доволі гарна, в’ється на краю урвища, з неї відкриваються гарні морські пейзажі. Крім того, ВАУ, довелося проїхати через справжні тунелі вгорах, мегакруто))), хоч вони і були коротенькі. Через кожних кілометрів 5 на дорозі тусувалися даїшніки, але на щастя, мене не зупиняли. Знайти поворот на бот. саду не склало проблеми, оскільки вказівників було достатньо. Знаходиться він в пригороді, чи як воно там називається, Ялти – Нікіті.
Ботанічний сад був заснований в 1812 році, спочатку його призначенням було вивченням можливості акліматизації в криму різноманітних культурних рослин, а згодом постачання садівничих рослин в різні палаци та маєтки які почали розти мов гриби після дощу на узбережжі. Крім того , само-собою там збільшувалася колекція різноманітних рослин зі всього світу. Оскільки клімат там чуть-лі не субтропічний – це відкривало широкі можливості щодо збільшення колекції. Складається сад з Верхнього, Нижнього, Приморського парків, а також парку Монтедор, крім того ще є десь там кактусова оранжерея, в якій зібрано дофіга і трошки різних кактусів. Я побував тільки в Верхньому та Нижньому парках.
Спочатку пройшов екскурсійний маршрут, а згодом побродив самостійно по території.
Саме перше що вразило там, так це вільно ростучі на свіжому повітрі пальми – ух тиии, в них пальми на вулиці ростуть, як в нас каштани :)

Екскурсія проходила вже в звичному для Криму темпі , щось там розповідали про дерева, їх вікову древність, характерні особливості, історію парку…було стільки всього що і не запам’ятовувалося…
Якась ялинка сильношироколапа )

А тут якісь асоціації з джунглями в мене виникли

Бамбукова роща

здається, якщо не помиляюся, розповідали що ця вся зелень росте з одного кореня і якщо вже засихає, то засихає все.
Здоровезне у висоту дерево, походу вище за 5-ти по верхівку, щось секвоєподібне

Каскад басейнів, вода потихеньку зливається з верхнього в нижній потрохи…будували полонені німці

Ще пальми


Після екскурсі в вільному плаванні було знайдено 2 цікавих об’єкти саду, про які екскурсоводи чомусь навіть не заікалися – це оранжерейно-подібне приміщення з тропічними метеликами, та зелений лабіринт.
Метелики там живуть різноманітні, різнокольорові і доволі величенькі




При бажанні можна добитися навіть того щоб метелик сів тобі на руку і сидів там. В приміщення стоїть тропічний, мабуть, клімат, щоб метеликам було комфортно, велика вологість в купі з немаленькою температурою створюють доволі задушливу атмосферу і виходиш звідти мокрий. Кругом висять таблички, мол метеликів руками не чіпати, але їх чіпають і ніхто за цим суворо не слідкує.
Зелений лабіринт знаходиться зліва, якщо йти знизу від місця закінчення екскурсій, або ж справа якщо йти від центрального входу. Являє собою купу хитро проведених доріжок, обмежених живим забором – якимось густими, підстриженими кущами. Лабіринт має в своєму складі три басейни з лілеями та золотими рибками та деякі сюрпризи які або волають на тебе сиреною, якщо правильно десь станеш, або прискають водою, якщо десь вдало присядеш на лавку. Походити по ньому класно – кущі вище тебе, ніби йдеш туди куди планував, ось-ось дійшов, а тут опа, і звернув хід в протилежну сторону. Як оце показують фільми про старовину, де біля поважаючого себе замку існували такі самі лабіринти і уявляєш себе знаттю, що ради розваги блукає по лабіринтах. В цьому не заблудився, побував біля усіх басейнів, і в кінці кінців щасливо вийшов. Фотки там не робив, єдине що є звідти - це інформаційний щит

Після лабіринту, побродивши трохи ще по саду і нажарившись на сонці, виникло бажання скупатися. Зробити це зовсім просто, достатньо по тій дорозі яка веде до саду спуститися до самого низу і буде невеликий пляж. Море поряд з Ялтою цікаве, не таке як в Севастополі і Саках, де до цього доводилося купатися. Там воно було пісочне, тому більш мутне. А тут дно камінне, одні валуни під ногами і вода синя-синюча, супер прозора. Неприємне тільки одне – коли ти пливеш, ніби під тобою є глибина, а тут опа і больно б’єшся локтєм чи коліном об той самий валун, більший в габаритах чим інші…
Накупавшись, скинувши трохи з себе ту жару, попрямував в Поляну казок.
Її найти трохи ваще, вказівники практично відсутні. Якщо їхати з великої Ялти в сторону Севастополя, то за Ялтою буде поворот на право, от там і знаходяться казкові герої.
Цей музей був заснований близько 40-ка років назад. Весь час свого існування він поступово поповнювався і поповнюється різноманітними персонажами та композиціями, які намагаються вдало вписати в навколишню природу гірського Криму.
Вже перед самим входом в музей шлях перетинає камінь, на якому, як в казках вказано

Нічого втрачати не захотілося, тому прийшлося йти таки прямо )
Одразу поряд з доріжкою, яка веде в більш стару частину знаходяться різноманітні скульптурні групи, взяті з казкових історій зроблені з дерева, каменю, бетону, заліза…
Кого там тільки не зустрінеш…
Козаки-запорожці

віддалено схожі на козаків з мультсеріала «Як козаки…»
Василиса прекрасна

Якийсь богатир з неканонічним 4-х головим змієм

Мабуть Кінь-горбунок в компанії з жар-птицею

Смарагдове місто

Компанія Страшили Мудрого та залізного дроворуба

Сам Гудвін, великий і жахливий

А тут осел прикольний

Вхід до частини експозицій охороняють 30 бійців

та зачаровані ворота

А далі слов’янське поселення

Мавка

Якийсь жахливий монстр, як на мене, Голівуду таке і не снилося

Абалдєнний і жутко довольний кіт

Бабка Йожка з своїм мобільним житлом

Гноми з Білосніжкою

Ще один дроворуб

А потім я побачив тааааке… я був в захваті, що там про дітей говорити. Йде собі екскурсія, ніхто нічого поганого не підозрює… наступний експонат, а отут у нас ще одна хатина баби Яги…автор такий то…зроблена тоді то…діти, а давайте проговоримо до хати баби Яги заповітні слова.. мол, повернися до мене передом, до лісу задом…і тут ця хатина бере і розвертається, а з неї вилазить жива баба Яга. Супер атракціон для дітлашні, яка ще вірить в казкові чудеса. Фото трохи невдале, люди перекривали….

А це вже з казки Пушкіна про царя Салтана і компанію
Білка, Гвідон та царівна Либідь



12 місяців

Чимось мегадовольні Малиш і Карлсон

Ну,загалом, там купа різноманітних героїв, зустрітися з якими дітям буде в радість…якщо вони звичайно знайомі з ними) А то коли бабка Йожка задавала каверзні питання щодо них, то більше відповідали батьки, чи діти.
Якщо мала дитина, моя думка, необхідно обов’язково виділити час і туди попасти, бо для доросліших, воно звичайно і лишить гарні враження, але вже не такі, які були б в дитинстві, яке ще вірить в казки.
На цьому Крим-2010 закінчився…
Останній день був присвячений суцільно купанню морі та загоранні і ввечері вирушив додому, куди і добрався без пригод, поспавши, на цей раз, по дорозі. Кримські чудеса природи та людські творіння оставили по собі найкращі враження.

Дорога з Севастополя в Ялту доволі гарна, в’ється на краю урвища, з неї відкриваються гарні морські пейзажі. Крім того, ВАУ, довелося проїхати через справжні тунелі вгорах, мегакруто))), хоч вони і були коротенькі. Через кожних кілометрів 5 на дорозі тусувалися даїшніки, але на щастя, мене не зупиняли. Знайти поворот на бот. саду не склало проблеми, оскільки вказівників було достатньо. Знаходиться він в пригороді, чи як воно там називається, Ялти – Нікіті.
Ботанічний сад був заснований в 1812 році, спочатку його призначенням було вивченням можливості акліматизації в криму різноманітних культурних рослин, а згодом постачання садівничих рослин в різні палаци та маєтки які почали розти мов гриби після дощу на узбережжі. Крім того , само-собою там збільшувалася колекція різноманітних рослин зі всього світу. Оскільки клімат там чуть-лі не субтропічний – це відкривало широкі можливості щодо збільшення колекції. Складається сад з Верхнього, Нижнього, Приморського парків, а також парку Монтедор, крім того ще є десь там кактусова оранжерея, в якій зібрано дофіга і трошки різних кактусів. Я побував тільки в Верхньому та Нижньому парках.
Спочатку пройшов екскурсійний маршрут, а згодом побродив самостійно по території.
Саме перше що вразило там, так це вільно ростучі на свіжому повітрі пальми – ух тиии, в них пальми на вулиці ростуть, як в нас каштани :)
Екскурсія проходила вже в звичному для Криму темпі , щось там розповідали про дерева, їх вікову древність, характерні особливості, історію парку…було стільки всього що і не запам’ятовувалося…
Якась ялинка сильношироколапа )
А тут якісь асоціації з джунглями в мене виникли
Бамбукова роща
здається, якщо не помиляюся, розповідали що ця вся зелень росте з одного кореня і якщо вже засихає, то засихає все.
Здоровезне у висоту дерево, походу вище за 5-ти по верхівку, щось секвоєподібне
Каскад басейнів, вода потихеньку зливається з верхнього в нижній потрохи…будували полонені німці
Ще пальми
Після екскурсі в вільному плаванні було знайдено 2 цікавих об’єкти саду, про які екскурсоводи чомусь навіть не заікалися – це оранжерейно-подібне приміщення з тропічними метеликами, та зелений лабіринт.
Метелики там живуть різноманітні, різнокольорові і доволі величенькі
При бажанні можна добитися навіть того щоб метелик сів тобі на руку і сидів там. В приміщення стоїть тропічний, мабуть, клімат, щоб метеликам було комфортно, велика вологість в купі з немаленькою температурою створюють доволі задушливу атмосферу і виходиш звідти мокрий. Кругом висять таблички, мол метеликів руками не чіпати, але їх чіпають і ніхто за цим суворо не слідкує.
Зелений лабіринт знаходиться зліва, якщо йти знизу від місця закінчення екскурсій, або ж справа якщо йти від центрального входу. Являє собою купу хитро проведених доріжок, обмежених живим забором – якимось густими, підстриженими кущами. Лабіринт має в своєму складі три басейни з лілеями та золотими рибками та деякі сюрпризи які або волають на тебе сиреною, якщо правильно десь станеш, або прискають водою, якщо десь вдало присядеш на лавку. Походити по ньому класно – кущі вище тебе, ніби йдеш туди куди планував, ось-ось дійшов, а тут опа, і звернув хід в протилежну сторону. Як оце показують фільми про старовину, де біля поважаючого себе замку існували такі самі лабіринти і уявляєш себе знаттю, що ради розваги блукає по лабіринтах. В цьому не заблудився, побував біля усіх басейнів, і в кінці кінців щасливо вийшов. Фотки там не робив, єдине що є звідти - це інформаційний щит
Після лабіринту, побродивши трохи ще по саду і нажарившись на сонці, виникло бажання скупатися. Зробити це зовсім просто, достатньо по тій дорозі яка веде до саду спуститися до самого низу і буде невеликий пляж. Море поряд з Ялтою цікаве, не таке як в Севастополі і Саках, де до цього доводилося купатися. Там воно було пісочне, тому більш мутне. А тут дно камінне, одні валуни під ногами і вода синя-синюча, супер прозора. Неприємне тільки одне – коли ти пливеш, ніби під тобою є глибина, а тут опа і больно б’єшся локтєм чи коліном об той самий валун, більший в габаритах чим інші…
Накупавшись, скинувши трохи з себе ту жару, попрямував в Поляну казок.
Її найти трохи ваще, вказівники практично відсутні. Якщо їхати з великої Ялти в сторону Севастополя, то за Ялтою буде поворот на право, от там і знаходяться казкові герої.
Цей музей був заснований близько 40-ка років назад. Весь час свого існування він поступово поповнювався і поповнюється різноманітними персонажами та композиціями, які намагаються вдало вписати в навколишню природу гірського Криму.
Вже перед самим входом в музей шлях перетинає камінь, на якому, як в казках вказано
Нічого втрачати не захотілося, тому прийшлося йти таки прямо )
Одразу поряд з доріжкою, яка веде в більш стару частину знаходяться різноманітні скульптурні групи, взяті з казкових історій зроблені з дерева, каменю, бетону, заліза…
Кого там тільки не зустрінеш…
Козаки-запорожці
віддалено схожі на козаків з мультсеріала «Як козаки…»
Василиса прекрасна
Якийсь богатир з неканонічним 4-х головим змієм
Мабуть Кінь-горбунок в компанії з жар-птицею
Смарагдове місто
Компанія Страшили Мудрого та залізного дроворуба
Сам Гудвін, великий і жахливий
А тут осел прикольний
Вхід до частини експозицій охороняють 30 бійців
та зачаровані ворота
А далі слов’янське поселення
Мавка
Якийсь жахливий монстр, як на мене, Голівуду таке і не снилося
Абалдєнний і жутко довольний кіт
Бабка Йожка з своїм мобільним житлом
Гноми з Білосніжкою
Ще один дроворуб
А потім я побачив тааааке… я був в захваті, що там про дітей говорити. Йде собі екскурсія, ніхто нічого поганого не підозрює… наступний експонат, а отут у нас ще одна хатина баби Яги…автор такий то…зроблена тоді то…діти, а давайте проговоримо до хати баби Яги заповітні слова.. мол, повернися до мене передом, до лісу задом…і тут ця хатина бере і розвертається, а з неї вилазить жива баба Яга. Супер атракціон для дітлашні, яка ще вірить в казкові чудеса. Фото трохи невдале, люди перекривали….
А це вже з казки Пушкіна про царя Салтана і компанію
Білка, Гвідон та царівна Либідь
12 місяців
Чимось мегадовольні Малиш і Карлсон
Ну,загалом, там купа різноманітних героїв, зустрітися з якими дітям буде в радість…якщо вони звичайно знайомі з ними) А то коли бабка Йожка задавала каверзні питання щодо них, то більше відповідали батьки, чи діти.
Якщо мала дитина, моя думка, необхідно обов’язково виділити час і туди попасти, бо для доросліших, воно звичайно і лишить гарні враження, але вже не такі, які були б в дитинстві, яке ще вірить в казки.
На цьому Крим-2010 закінчився…
Останній день був присвячений суцільно купанню морі та загоранні і ввечері вирушив додому, куди і добрався без пригод, поспавши, на цей раз, по дорозі. Кримські чудеса природи та людські творіння оставили по собі найкращі враження.