Франція. Париж. Лувр.
Oct. 16th, 2017 17:45![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikНу от, нарешті я добрався до нутрощів Лувру…
Лувр... Він величезний та масштабний, по ньому можна днями бродити і все толком не оглянути... Думаю, не варто вдаватися в якісь подробиці, щодо нього, що це таке — чули всі...
Тому покажу фотографії, які нафотографував, можливо щось трішки підпишу. Як уже писав, він величезний, тому для таких туристів, якими були ми, є економ-маршрут, який веде по самих видатних (читай розпіарених) експонатах.
Французькі королі, імператори, керівники держави та самого музею були, подібно іншим, ще тими хом'яками. Відповідно намагалися збільшити свої колекції по максимуму. А оскільки Франція у всі часи була потужною державою, то й така сама вийшла колекція. Ну, і не варто забувати, що гарним тоном для королів, рахувалося утримувати при дворі художників скульпторів і.т.д., що також сказалося на наповненні музею.
Стартова локація для огляду музею розташована під згадуваними раніше пірамідами, я їх показував зовні, а ось як вони виглядають зсередини.
Картини, скульптури та зали під cut-ом…
Через підземелля, в якому видно стіни одного з перших замків на місці сучасного палацу
та мимо моделі, яка показує, як він виглядав
Ми попали в зал в якому виставлені витвори античного мистецтва
У ньому представлені чисельні представники легенд та міфів тих часів.
При чому вони кочували з однієї цивілізації в іншу. От, наприклад, Кентавр та Амур, римська копія грецької статуї виконана десь в I-II ст. н.е.
Діана Версальська, І-ІІ ст. до н.е., вікіпедія пише, що теж пізніша копія попередньої роботи
Тортури Марсія. Це вже потрібно бути фанатом міфів чи мати гарну пам’ять. Я про ці події нічого не пам’ятаю.
Загалом, там багато ще всього є, шматки Парфенону
Ще купа статуй, але що їх показувати.
Проте не омину увагою самі знамениті – Венеру Мілоську
Та Ніку Самофракійську
Навіть за відсутності її частин, здається, що ще трохи і вона стрімко злетить вперед і вверх
От мені завжди було цікаво, яким чином одні скульптури стають відоміші за інші? Попередні зроблені не менш майстерно, проте про них мало хто знає, а от хоча б щось та про ці дві чули майже всі…
Галерея Аполлона, одне з найбільш яскравих приміщень Лувра
На стінах картини з зображеннями королів
скульпторів…
та, підозрюю інших видатних людией Франції. У цьому палаці-музеї ще була купа прекрасних стель, думаю я їх покажу згодом окремо….
Якщо чесно, я являюся не дуже великим цінителем живопису, лише мала частина картин, можете в мене чимось зацікавити, тому на більшість я звертав увагу і фотографував, бо говорили, що вони знамениті…
Ось наприклад «Молодий чоловік перед алегоричними фігурами семи вільних мистецтв», Сандро Боттічеллі 1483-1486 років.
Або «Старий та його онук», Доменіко Гірландайо
Чи триптих Карло Брачческо «Благовіщення»…
Зараз пишу і розумію, що для мене ці імена звучать наче вперше. Звичайно на екскурсії щось розповідали, та де там його запам’ятаєш, боюся, я це все успішно знов забуду через деякий час після написання….
А знаходяться дві попередні картини у Великій галереї
В ній же Бахус (Вакх), виготовлений в майстерні Леонардо да Вінчі.
Цікава історія цієї картини – спочатку це був Іван Хреститель, проте згодом картина була перемальована і Хрестителя замінив Вакх…
Ну і звичайно, мабуть сама знаменита картина, одна з найбільш розпіарених в світі – «Мона Ліза» Леонардо
До неї не підступитися, нормально не подивитися, постійно шурх-шурх-шурх люди, клац-клац-клац фотоапарати… Сама на висоті, за склом, з купою, мабуть, сигналізацій. Хотів би, то і не вийшло щось там розгледіти…А так вже стільки раз бачив репродукції, стільки чув, що от чесно, оригінал не зачепив і вже не вразив теж…
Поруч є набагато більші полотна, просякнуті, якщо вірити словам екскурсовода купою прихованих сенсів.
Весілля в Кані Галілейскій, Паоло Веронезе
Наскільки пригадую, тут буквально кожна деталь наповнена якимось символізмом. Точно так само, як і в картині «Коронація імператора Наполеона та імператриці Жозефіни у соборі Паризької Богоматері 2 грудня 1804 року» Жак-Луї Давида.
Мені от цікаво, чи дійсно художники вкладали ці всі сенси та символи у свої картини, чи це вже все познаходили сучасні мистецтвознавці, а тоді малювали просто те, що бачили, чули і як описували сучасники?
А от ця картина справила на мене неабияке враження, отут дійсно пройняло. «Сцена під час Всесвітнього потопу» Ан-Луї Жироде де Русі-Тріозона
Прям аж повіяло від неї безнадією і жуттю, бррр…
Мимоходом погляд на балкон…
Здається, я вже якісь статуї показував раніше, ні?
І знов Наполеон, цього разу на полі бою, «Баталія при Ейлау», Антуана Жан Гро.
Ну і відома багатьом з підручників історії картина «Свобода, що веде народ» — картина французького художника Ежена Делакруа.
Ось, на цьому і все тут, в принципі. Зрозуміло, що це не весь Лувр, навіть не половина, чи четвертина, лишень якась його маленька частинка, але ж і часу було не багато…
Ну і, звичайно, я все ж надавав перевагу дивитися, а не фотографувати все підряд. Да і думаю тепер, чи варто було це все показувати, твори відомі, , як кажуть, всі бачили мабуть, ну та ладно…
Якщо ви любитель живопису, скульптури, мистецтв, ви однозначно зможете провести в ньому не одну годину…
Згодом, сподіваюся, покажу декілька фотографій чудових стель цього палацу, які самі по собі є витворами мистецтва, тому, сподіваюся,
Далі буде…
Лувр... Він величезний та масштабний, по ньому можна днями бродити і все толком не оглянути... Думаю, не варто вдаватися в якісь подробиці, щодо нього, що це таке — чули всі...
Тому покажу фотографії, які нафотографував, можливо щось трішки підпишу. Як уже писав, він величезний, тому для таких туристів, якими були ми, є економ-маршрут, який веде по самих видатних (читай розпіарених) експонатах.
Французькі королі, імператори, керівники держави та самого музею були, подібно іншим, ще тими хом'яками. Відповідно намагалися збільшити свої колекції по максимуму. А оскільки Франція у всі часи була потужною державою, то й така сама вийшла колекція. Ну, і не варто забувати, що гарним тоном для королів, рахувалося утримувати при дворі художників скульпторів і.т.д., що також сказалося на наповненні музею.
Стартова локація для огляду музею розташована під згадуваними раніше пірамідами, я їх показував зовні, а ось як вони виглядають зсередини.
Картини, скульптури та зали під cut-ом…
Через підземелля, в якому видно стіни одного з перших замків на місці сучасного палацу
та мимо моделі, яка показує, як він виглядав
Ми попали в зал в якому виставлені витвори античного мистецтва
У ньому представлені чисельні представники легенд та міфів тих часів.
При чому вони кочували з однієї цивілізації в іншу. От, наприклад, Кентавр та Амур, римська копія грецької статуї виконана десь в I-II ст. н.е.
Діана Версальська, І-ІІ ст. до н.е., вікіпедія пише, що теж пізніша копія попередньої роботи
Тортури Марсія. Це вже потрібно бути фанатом міфів чи мати гарну пам’ять. Я про ці події нічого не пам’ятаю.
Загалом, там багато ще всього є, шматки Парфенону
Ще купа статуй, але що їх показувати.
Проте не омину увагою самі знамениті – Венеру Мілоську
Та Ніку Самофракійську
Навіть за відсутності її частин, здається, що ще трохи і вона стрімко злетить вперед і вверх
От мені завжди було цікаво, яким чином одні скульптури стають відоміші за інші? Попередні зроблені не менш майстерно, проте про них мало хто знає, а от хоча б щось та про ці дві чули майже всі…
Галерея Аполлона, одне з найбільш яскравих приміщень Лувра
На стінах картини з зображеннями королів
скульпторів…
та, підозрюю інших видатних людией Франції. У цьому палаці-музеї ще була купа прекрасних стель, думаю я їх покажу згодом окремо….
Якщо чесно, я являюся не дуже великим цінителем живопису, лише мала частина картин, можете в мене чимось зацікавити, тому на більшість я звертав увагу і фотографував, бо говорили, що вони знамениті…
Ось наприклад «Молодий чоловік перед алегоричними фігурами семи вільних мистецтв», Сандро Боттічеллі 1483-1486 років.
Або «Старий та його онук», Доменіко Гірландайо
Чи триптих Карло Брачческо «Благовіщення»…
Зараз пишу і розумію, що для мене ці імена звучать наче вперше. Звичайно на екскурсії щось розповідали, та де там його запам’ятаєш, боюся, я це все успішно знов забуду через деякий час після написання….
А знаходяться дві попередні картини у Великій галереї
В ній же Бахус (Вакх), виготовлений в майстерні Леонардо да Вінчі.
Цікава історія цієї картини – спочатку це був Іван Хреститель, проте згодом картина була перемальована і Хрестителя замінив Вакх…
Ну і звичайно, мабуть сама знаменита картина, одна з найбільш розпіарених в світі – «Мона Ліза» Леонардо
До неї не підступитися, нормально не подивитися, постійно шурх-шурх-шурх люди, клац-клац-клац фотоапарати… Сама на висоті, за склом, з купою, мабуть, сигналізацій. Хотів би, то і не вийшло щось там розгледіти…А так вже стільки раз бачив репродукції, стільки чув, що от чесно, оригінал не зачепив і вже не вразив теж…
Поруч є набагато більші полотна, просякнуті, якщо вірити словам екскурсовода купою прихованих сенсів.
Весілля в Кані Галілейскій, Паоло Веронезе
Наскільки пригадую, тут буквально кожна деталь наповнена якимось символізмом. Точно так само, як і в картині «Коронація імператора Наполеона та імператриці Жозефіни у соборі Паризької Богоматері 2 грудня 1804 року» Жак-Луї Давида.
Мені от цікаво, чи дійсно художники вкладали ці всі сенси та символи у свої картини, чи це вже все познаходили сучасні мистецтвознавці, а тоді малювали просто те, що бачили, чули і як описували сучасники?
А от ця картина справила на мене неабияке враження, отут дійсно пройняло. «Сцена під час Всесвітнього потопу» Ан-Луї Жироде де Русі-Тріозона
Прям аж повіяло від неї безнадією і жуттю, бррр…
Мимоходом погляд на балкон…
Здається, я вже якісь статуї показував раніше, ні?
І знов Наполеон, цього разу на полі бою, «Баталія при Ейлау», Антуана Жан Гро.
Ну і відома багатьом з підручників історії картина «Свобода, що веде народ» — картина французького художника Ежена Делакруа.
Ось, на цьому і все тут, в принципі. Зрозуміло, що це не весь Лувр, навіть не половина, чи четвертина, лишень якась його маленька частинка, але ж і часу було не багато…
Ну і, звичайно, я все ж надавав перевагу дивитися, а не фотографувати все підряд. Да і думаю тепер, чи варто було це все показувати, твори відомі, , як кажуть, всі бачили мабуть, ну та ладно…
Якщо ви любитель живопису, скульптури, мистецтв, ви однозначно зможете провести в ньому не одну годину…
Згодом, сподіваюся, покажу декілька фотографій чудових стель цього палацу, які самі по собі є витворами мистецтва, тому, сподіваюся,
Далі буде…
(no subject)
Date: 2017-10-17 19:15 (UTC)Фільм не бачила, може зараз подивитися? радиш?
(no subject)
Date: 2017-10-17 19:44 (UTC)Мені подобається